Читав нотатки у своїх друзів в Вконтакті. І у моєї однокласниці Василенко Олесі була нотатка про мудрість американських індіанців. Так от вони вважали, що:
"Кожна людина бере землю в борг у своїх дітей".
З цим на 100% згодний.
Читати далі...
середа, 31 грудня 2008 р.
вівторок, 30 грудня 2008 р.
Батько оволодіває комп’ютером
Після того, як в нашій сім’ї з’явилася перша цифрова камера, мій батько почав простити мене займатися записом фото та конвертацією відео на диск, щоб потім можна було дивитися на ДВД.
Спочатку я цим займався не то щоб з задоволенням, але спокійно. Але потім мені це почало набридати. Тому в мене почалися сварки з батьком, коли він мене просив це зробити.
Поряд з цим мій батько дуже швидко зрозумів силу інтеренету, коли я поставив йому на моб. телефон Оперу Міні і навчив перевіряти погоду та новини. Тому він почав мене діставати вдома, щоб я йому допоміг знайти якусь інформацію.
Також він побачив, що в інтеренеті купа музики, яка йому цікава. Але для нього проблемою було знайти те, що йому потрібно. І знову це лягало не мої плечі.
Все це неважко робити мені, але це забирає в мене дорогоцінний час. Тому після чергової розмови на підвищиних тонах я вирішив навчити батька робити потрібні йому речі на комп’ютері самостійно.
Спочатку було важко. Але зараз стало значно краще. Мій батько сам шукаю інфо в інтернеті, хоча й має проблеми з правильною постановкою запиту до пошукової машини, він сам качає музику, читає новини, та я вже показав йому, як записувати все це на ДВД диск. Тому думаю, що скоро батько буде багато речей робити без моєї допомоги:)
Читати далі...
Спочатку я цим займався не то щоб з задоволенням, але спокійно. Але потім мені це почало набридати. Тому в мене почалися сварки з батьком, коли він мене просив це зробити.
Поряд з цим мій батько дуже швидко зрозумів силу інтеренету, коли я поставив йому на моб. телефон Оперу Міні і навчив перевіряти погоду та новини. Тому він почав мене діставати вдома, щоб я йому допоміг знайти якусь інформацію.
Також він побачив, що в інтеренеті купа музики, яка йому цікава. Але для нього проблемою було знайти те, що йому потрібно. І знову це лягало не мої плечі.
Все це неважко робити мені, але це забирає в мене дорогоцінний час. Тому після чергової розмови на підвищиних тонах я вирішив навчити батька робити потрібні йому речі на комп’ютері самостійно.
Спочатку було важко. Але зараз стало значно краще. Мій батько сам шукаю інфо в інтернеті, хоча й має проблеми з правильною постановкою запиту до пошукової машини, він сам качає музику, читає новини, та я вже показав йому, як записувати все це на ДВД диск. Тому думаю, що скоро батько буде багато речей робити без моєї допомоги:)
Читати далі...
Знову Шевцов
Нещодавно, коли здавав роботу з Проектування РКЛА, знову мав, як завжди, цікаву розмову з Шевцовим. В кінці розмови він дав почитати мені нове видання своєї "Русі". Я читав вже цю книгу, попереднє видання. Але вирішив переглянути її знову. Я вже прочитав з 20 сторінок і в мене знову з’явилося питання до Василя Юхимовича:
1. Чому він, якби міг, вибачився би перед завойованими Київською Руссю етносами за те, що їх позбавили корінною культури, насадивши Руську культуру?
Я з цим незгодний.
Також маю відзначити, що читаючи другий раз, розумію більше. Принаймні так здається.
Читати далі...
1. Чому він, якби міг, вибачився би перед завойованими Київською Руссю етносами за те, що їх позбавили корінною культури, насадивши Руську культуру?
Я з цим незгодний.
Також маю відзначити, що читаючи другий раз, розумію більше. Принаймні так здається.
Читати далі...
понеділок, 29 грудня 2008 р.
Залік з КСКП (Гайдученко)
Нажаль, сьогодні я його не отримав(((
Але це не головне. Головне те, що завдання я виконав майже правильно. Там є проблеми з оптимізацією, але основна частина алгоритму працює правильно.
Дуже хочу подякувати моєму другові Артему (Iceman) за допомогу. Без нього б точно нічого не вийшло.
Читати далі...
Але це не головне. Головне те, що завдання я виконав майже правильно. Там є проблеми з оптимізацією, але основна частина алгоритму працює правильно.
Дуже хочу подякувати моєму другові Артему (Iceman) за допомогу. Без нього б точно нічого не вийшло.
Читати далі...
Редагування блоґу
Сьогодні трохи підкорректував налащтування, поставив новий макет і знову хочу почати постити кожен день!
Читати далі...
Читати далі...
вівторок, 2 грудня 2008 р.
Про читання
Зараз читаю "Бойові традиції аріїв". Лише цю одну книгу читаю. Вже половину прочитав. В книзі є саме те, що я шукав. А саме, тут є ті традиції, про які в школі не розповідають. Це дуже цікаво для мене і знадобиться для виховання як себе самого, так і для виховання моїх дітей. Після того, як закінчу читати, зроблю відгук.
Всі інші книги, що читав до того, поки що у стані очікування. Але я обов'язково до них повернуся:)
Читати далі...
Всі інші книги, що читав до того, поки що у стані очікування. Але я обов'язково до них повернуся:)
Читати далі...
Плавання взимку
Кожної зими вже протягом 3 років ми з друзями ходимо плавати в басейн ДНУ кожної неділі. Ці слова дуже схоі на сюжет відомої радянської кумедії:)
Отже, ця зима не буде виключенням, бо ми знову почали ходити в басейн. Дивлячись на досвід останніх років, заняття плаванням дуже допомагають плавати краще. Дуже дивно:)
Я добре пам,ятаю як плавав до того, як почав ходити в басейн. Тоді і зараз - це небо та земля. Я значно впевніше себе почуваю на воді. І це добре.
Завдання на цей цикл плавання - це покращення плавання вільним стилем. Бо брасом я плаваю непогано і відносно довго тирмаюся на воді. Вільним стилем я пливу 50, максимум 100, метрів і вже "Бобік сдох". Тому треба це виправляти. Будемо більше плавати саме вільним стилем і менше брасом. Ілля трохи допоможе з технікою плавання:) І все буде добре:)
Читати далі...
Отже, ця зима не буде виключенням, бо ми знову почали ходити в басейн. Дивлячись на досвід останніх років, заняття плаванням дуже допомагають плавати краще. Дуже дивно:)
Я добре пам,ятаю як плавав до того, як почав ходити в басейн. Тоді і зараз - це небо та земля. Я значно впевніше себе почуваю на воді. І це добре.
Завдання на цей цикл плавання - це покращення плавання вільним стилем. Бо брасом я плаваю непогано і відносно довго тирмаюся на воді. Вільним стилем я пливу 50, максимум 100, метрів і вже "Бобік сдох". Тому треба це виправляти. Будемо більше плавати саме вільним стилем і менше брасом. Ілля трохи допоможе з технікою плавання:) І все буде добре:)
Читати далі...
Запрошення на роботу
Другий раз в моєму житті мене запросили працювати. Тобто не я напросився, а мене помітили і запропонували. Це дуже приємно:) Дарма, що я врешті-рещт відмовився, всеодно приємно.
Тут дратує інше. Моє перше запрошення працювати нібито ще в силі, але справа застрягла на якійсь людині в керівництві. Я дуже багато надій покладав на це перше запрошення, бо воно підходить мені по духу. А тут такий облом:(
Зрештою надія ще нібито є. Тому буду сподіватися. Бо все буде добре:) Іншого не дано:).
Читати далі...
Тут дратує інше. Моє перше запрошення працювати нібито ще в силі, але справа застрягла на якійсь людині в керівництві. Я дуже багато надій покладав на це перше запрошення, бо воно підходить мені по духу. А тут такий облом:(
Зрештою надія ще нібито є. Тому буду сподіватися. Бо все буде добре:) Іншого не дано:).
Читати далі...
Бокс
З боксом теж все наче непогано. Прогрес є. Це відчутно. Я вже непогано стою з братом Дмитром в парі. Він всеодно трохи кращий за мене, але йому зараз більше подобається зі мною працювати, ніж скажімо пару місяців тому. Це мене тішить:)
Основне над чим потрібно працювати - це удари бокові удари та швидкість і точність пробиття джебу. І також потрібно менше метушитися і почувати себе впевніше:)
Читати далі...
Основне над чим потрібно працювати - це удари бокові удари та швидкість і точність пробиття джебу. І також потрібно менше метушитися і почувати себе впевніше:)
Читати далі...
Прогрес у вивченні німецької
Відчуваю, що не стою на місці і знання цієї мови покращуються. Основні проблеми на сьогодні - це роди іменників. Це важко запам,ятати. Але нічого не поробиш. Будемо старатися:)
Також великою проблемою є постійне саботування мною домашнього завдання та недостатня увага до вивчення лексики. Намагаюся цього позбутися:) Думаю, що все буде добре)))
Читати далі...
Також великою проблемою є постійне саботування мною домашнього завдання та недостатня увага до вивчення лексики. Намагаюся цього позбутися:) Думаю, що все буде добре)))
Читати далі...
понеділок, 1 грудня 2008 р.
Чергова спроба постити частіше :)
Після сьогоднішньої лекції знову захотілося писати тут. Тому що Шевцов знову нагадав про важливість ведення щоденника для персонального розвитку. Я і сам про це знаю. Але забуваю :(
Тому почну знову,вже вкотре. Але нічого. Переможе найзавзятіший, найнастирніший і терплячий. А це саме Я :)
Читати далі...
Тому почну знову,вже вкотре. Але нічого. Переможе найзавзятіший, найнастирніший і терплячий. А це саме Я :)
Читати далі...
неділя, 2 листопада 2008 р.
Вечірка в AIESEC'у
Оце в суботу ввечорі поїхав на вечірку, що, як завжди, відбувалася після тренінгів. Про цю подію дізнався ще на початку тижня. Але їхати чи не їхати не вирішив тоді. В четвер зустрів Вову Буачідзе і він сказав, що буде там. Тому вирішив поїхати, бо принаймні з Вовою почуваюся комфортно в спілкуванні.
Не буду описувати, що там було. Бо було як завжди. А саме "бухалаво". Правда були елементи, що розбавляли ту ситуацію: костюми були цікаві з приводу Гелоуїна. Більш нічого нового. Цікавих людей не було. Ніхто простого і цікавого спікування не шукав. А шукала більшість людей розваг: випити і пофліртувати.
Мабуть, я знову неправильно оцінив ситуацію. Ну навіщо я шукав там цікавих людей? Це ж вечірка! То треба тусити. Просто раніше чомусь я таких людей знаходив в особах стажерів. Зараз аткого немає. Стажери - всі дівчата з "вітром в голові".
Котрий раз пообіцяю собі, що більше туди не прийду. Думаю це було в останнє:)
Читати далі...
Не буду описувати, що там було. Бо було як завжди. А саме "бухалаво". Правда були елементи, що розбавляли ту ситуацію: костюми були цікаві з приводу Гелоуїна. Більш нічого нового. Цікавих людей не було. Ніхто простого і цікавого спікування не шукав. А шукала більшість людей розваг: випити і пофліртувати.
Мабуть, я знову неправильно оцінив ситуацію. Ну навіщо я шукав там цікавих людей? Це ж вечірка! То треба тусити. Просто раніше чомусь я таких людей знаходив в особах стажерів. Зараз аткого немає. Стажери - всі дівчата з "вітром в голові".
Котрий раз пообіцяю собі, що більше туди не прийду. Думаю це було в останнє:)
Читати далі...
четвер, 30 жовтня 2008 р.
ВКонтакті
Знову додав посилання на свій блог у ВКонтакті.
Не знаю, можливо, це змінить ставлення до мене окремих осіб. Але тут нічого не поробиш. Інакше не можна. Я такий, який є. Проблема лише в тому, що мій внутрішній світ багато в чому відмінний від того, що люди бачуть зовні. Я не вважаю, що якимось чином обманюю оточуючих. Просто деякі сторони моєї особистості залишаються для багатьох за кадром, бо я їх не висвітлюю.
Мене всього знає лише мій брат:)
Отже, читайте, люди, комментуйте, як припече:)
Читати далі...
Не знаю, можливо, це змінить ставлення до мене окремих осіб. Але тут нічого не поробиш. Інакше не можна. Я такий, який є. Проблема лише в тому, що мій внутрішній світ багато в чому відмінний від того, що люди бачуть зовні. Я не вважаю, що якимось чином обманюю оточуючих. Просто деякі сторони моєї особистості залишаються для багатьох за кадром, бо я їх не висвітлюю.
Мене всього знає лише мій брат:)
Отже, читайте, люди, комментуйте, як припече:)
Читати далі...
понеділок, 27 жовтня 2008 р.
Переклад блогу
Нещодавно я звернув увагу на те, що на Гугл додали перекладання україньскої мови. От і вирішив додати лінки на читання мого блогу англійською та німецькою мовами. Не думаю, що мої друзі іноземці цим користуються зараз. Але можливо знадобиться колись...
Читати далі...
Читати далі...
пʼятниця, 24 жовтня 2008 р.
Листи до сина лорда Честерфілда
Хе-хе:) Не часто я став тут пости писати, тому що зараз життя таке одноманітне. Живу за розкладом:) Скажуть, що це жах. Але ні. Розумна людина зрозуміє, що розклад лише моя опора, а життя воно таке цікаве, що завжди внесе свої корективи у наші плани.
Так от зараз хочу започаткувати традицію для себе. Після кожної прочитаної книги хочу писати відгук про неї та зазначати головні ідеї, що я виніс звідти.
Зараз закінчив читати "Листи лорда Честерфілда до сина". Ця книга була рекомендована мені моїм викладачем Шевцовим Василем Юхимовичем.
Почав читати дуже легко, сподобалося. Але потім почалася тавтологія, і думав вже кинути. Знайшов сили продовжити і недаремно. Далі також були слушні для мене повчання та ідеї.
Головне, що я виніс з цієї книги:
1. Треба бути простішим в спілкуванні з людьми. Не треба робити з людей дурнів там, де вони не в змозі чогось зрозуміти, і не треба вперто доводити вбогим свою правильну позицію. Якщо когось цікавить твоя думка, то вислови її, уникаючи гострих висловлювань. Якщо не цікавить, краще мовчи. Якщо хтось щиро говорить відверті нісенітниці, не вступай у полеміку. Це згубно для тебе самого.
2. Треба слідкувати за собою більше. Маю на увазі такі дрібниці як особиста гігієна:) Це означає, що треба приділяти більше уваги своїм нігтям, зачісці, зубам, і тому, як ти пахнеш. Це все звучить смішно, але це дуже важливі фактори сприйняття людини оточуючими.
3. Треба боротися з лінню. Бо це найстрашніший ворог молодої людини, яка чогось хоче досягнути в цьому житті:)І тим, ким ти будеш у 25 років, ти залишися на все життя(скоріш за все).
4. Не треба зважати на тих людей, які самі вбогі і намагаються затягнути тебе в їхнє коло. Триматися від них на відстані треба.
5. Треба вміти чітко, ясно та коротко висловлювати свої думки. Тому що навіть якщо ти дуже розумний, але не можеш донести чітко свою думку, то всі твої знання - це пусте. А для цього потрібно більше читати правильних книг і тренуватися.
6. Треба володіти знаннями. Причому крім професійних знань, в яких треба почуватися, як риба в воді, потрібно орієнтуватися, так би мовити, в усіх сферах життя людини. Це необхідно для того, щоб мати змогу знаходити спільну мову з людьми, що зустрічаються на життєвому шляху.
7. Треба володіти мовами. Бо це робить тебе більш освіченою людиною і полегшує спілкування з іноземцями, а також допомагає у перейнятті їхнього досвіду:)
Ще є пункти, які можна б додати. Але це вже дуже особисте і не всім то сподобається. Хто захоче знати більше, той прочитає книгу!
Після закінчення читання цієї книги почав читати "Скарбницю" Шевцова. За моїми прогнозами вона повинна просто зробити революцію в моєму світогляді. І це добре. Ми продовжуємо йти далі, все глибше і глибше пізнаючи Всесвіт:)
Читати далі...
Так от зараз хочу започаткувати традицію для себе. Після кожної прочитаної книги хочу писати відгук про неї та зазначати головні ідеї, що я виніс звідти.
Зараз закінчив читати "Листи лорда Честерфілда до сина". Ця книга була рекомендована мені моїм викладачем Шевцовим Василем Юхимовичем.
Почав читати дуже легко, сподобалося. Але потім почалася тавтологія, і думав вже кинути. Знайшов сили продовжити і недаремно. Далі також були слушні для мене повчання та ідеї.
Головне, що я виніс з цієї книги:
1. Треба бути простішим в спілкуванні з людьми. Не треба робити з людей дурнів там, де вони не в змозі чогось зрозуміти, і не треба вперто доводити вбогим свою правильну позицію. Якщо когось цікавить твоя думка, то вислови її, уникаючи гострих висловлювань. Якщо не цікавить, краще мовчи. Якщо хтось щиро говорить відверті нісенітниці, не вступай у полеміку. Це згубно для тебе самого.
2. Треба слідкувати за собою більше. Маю на увазі такі дрібниці як особиста гігієна:) Це означає, що треба приділяти більше уваги своїм нігтям, зачісці, зубам, і тому, як ти пахнеш. Це все звучить смішно, але це дуже важливі фактори сприйняття людини оточуючими.
3. Треба боротися з лінню. Бо це найстрашніший ворог молодої людини, яка чогось хоче досягнути в цьому житті:)І тим, ким ти будеш у 25 років, ти залишися на все життя(скоріш за все).
4. Не треба зважати на тих людей, які самі вбогі і намагаються затягнути тебе в їхнє коло. Триматися від них на відстані треба.
5. Треба вміти чітко, ясно та коротко висловлювати свої думки. Тому що навіть якщо ти дуже розумний, але не можеш донести чітко свою думку, то всі твої знання - це пусте. А для цього потрібно більше читати правильних книг і тренуватися.
6. Треба володіти знаннями. Причому крім професійних знань, в яких треба почуватися, як риба в воді, потрібно орієнтуватися, так би мовити, в усіх сферах життя людини. Це необхідно для того, щоб мати змогу знаходити спільну мову з людьми, що зустрічаються на життєвому шляху.
7. Треба володіти мовами. Бо це робить тебе більш освіченою людиною і полегшує спілкування з іноземцями, а також допомагає у перейнятті їхнього досвіду:)
Ще є пункти, які можна б додати. Але це вже дуже особисте і не всім то сподобається. Хто захоче знати більше, той прочитає книгу!
Після закінчення читання цієї книги почав читати "Скарбницю" Шевцова. За моїми прогнозами вона повинна просто зробити революцію в моєму світогляді. І це добре. Ми продовжуємо йти далі, все глибше і глибше пізнаючи Всесвіт:)
Читати далі...
субота, 27 вересня 2008 р.
Про Шевцова
Хочу написати про вплив мого вкладача Шевцова Василя Юхимовича на мене.
Рік тому я мав нагоду перший раз познайомитися з його лекціями. Деякі студенти з моєї групи вже були знайомі з ним і ще до початку першої лекції казали мені про те, що його лекції це суцільна нудота. Я слухав їх, але ще не уявляв, що там і як буде.
І от я прийшов на першу лекцію до Василя Юхимовича. До речі першу його пару я пропустив. І тут я одразу відчув, що щось відбувається. Спочатку я був здивований, що предмет його лекції ніяк не стикувався з назвою дисципліни. Але я почав прислухатися до думки викладача. І виявилося, що Василь відповідає на мої питання, які я собі давно ставив, але забув, тому що не міг знайти відповіді. Після цього я почав просто бігти до нього на лекції. Я не хотів пропускати жодного його слова.
З Василя Юхимовича сміються на всьому факультеті. Але ніхто просто не розуміє його. Найцікавіше тут це те, що його відповіді максимально прості на всі складні питання. Як саме і повинно бути у геніїв: "Все геніальнє-просте". І як для мене, всі ці відповіді легко підтверджуються в житті, що і є головним для мене.
Можливо десь викладач помиляється. І мені не варто все приймати на віру. Але в мене немає іншого шляху. Мені потрібно від чогось відштовхнутися. А потім йти далі у своїх пошуках. Саме це й дає мені Шевцов. Він органічно поєднує інженерні методи пізнання навколишнього середовища з традиційними. Такого я раніше не бачив.
Найголовніше, що я взяв і продовжую брати від нього,-це пробудження національної свідомості. Він навчив мене тому, що слово "націоналіст" не дорівнює "бандит" і "вбивця".
На другому місці, це те, що під його впливом я почав власне сам досліджувати проблеми, які мене турбують. Я почав багато читати. В тому числі і книги Василя Юхимовича прочитав.
Говорячи мовою мого вчителя, я відчуваю між нами велику різницю потенціалів, яку я хочу врівноважити.
Це те, що мені потрібно, і те, до чого я власне прагну. Це НОВІ ЗНАННЯ!
Читати далі...
Рік тому я мав нагоду перший раз познайомитися з його лекціями. Деякі студенти з моєї групи вже були знайомі з ним і ще до початку першої лекції казали мені про те, що його лекції це суцільна нудота. Я слухав їх, але ще не уявляв, що там і як буде.
І от я прийшов на першу лекцію до Василя Юхимовича. До речі першу його пару я пропустив. І тут я одразу відчув, що щось відбувається. Спочатку я був здивований, що предмет його лекції ніяк не стикувався з назвою дисципліни. Але я почав прислухатися до думки викладача. І виявилося, що Василь відповідає на мої питання, які я собі давно ставив, але забув, тому що не міг знайти відповіді. Після цього я почав просто бігти до нього на лекції. Я не хотів пропускати жодного його слова.
З Василя Юхимовича сміються на всьому факультеті. Але ніхто просто не розуміє його. Найцікавіше тут це те, що його відповіді максимально прості на всі складні питання. Як саме і повинно бути у геніїв: "Все геніальнє-просте". І як для мене, всі ці відповіді легко підтверджуються в житті, що і є головним для мене.
Можливо десь викладач помиляється. І мені не варто все приймати на віру. Але в мене немає іншого шляху. Мені потрібно від чогось відштовхнутися. А потім йти далі у своїх пошуках. Саме це й дає мені Шевцов. Він органічно поєднує інженерні методи пізнання навколишнього середовища з традиційними. Такого я раніше не бачив.
Найголовніше, що я взяв і продовжую брати від нього,-це пробудження національної свідомості. Він навчив мене тому, що слово "націоналіст" не дорівнює "бандит" і "вбивця".
На другому місці, це те, що під його впливом я почав власне сам досліджувати проблеми, які мене турбують. Я почав багато читати. В тому числі і книги Василя Юхимовича прочитав.
Говорячи мовою мого вчителя, я відчуваю між нами велику різницю потенціалів, яку я хочу врівноважити.
Це те, що мені потрібно, і те, до чого я власне прагну. Це НОВІ ЗНАННЯ!
Читати далі...
пʼятниця, 26 вересня 2008 р.
Просто допис
Просто знову розкажу собі, а можливо й іншим, про свої справи, думки і життя взагалі.
От зараз вже кінець вересня. Мій розклад на тиждень вже більш менш стабільний. Я, чесно кажучи, чекаю на деякі зміни в ньому, але про це говорити ще рано, тому що ще до кінця все не вирішено.
Вже два тижні тут нічого не писав. В принципі це результат того, що я зайнятий і кожен тиждень роблю теж саме, що і в попередній:) Також я мало спілкуюся зі шкільними друзями. Тут нажаль відбувається те, чого я боявся і чого не хотів, але воно є природним і невідворотним. Це просто розбіжності в завданнях і інтересах. Залишається лише дуже нечасте бажання проводити разом час для відпочинку. І взагалі я майже не витрачаю часу на розваги. Хоча потрібно б було додати в цьому місці. Я працюю над цим. Тому і писати немає про що.
Якщо б не побачив допис Артема, то мабуть і не написав би цей пост.
Ще зазначу, що перестав писати щоденно. Це важко, коли робиш кожен день одне і те саме.
Про свій розклад я писав вже. Тому не буду його знову приводити, а напишу про складові його частини.
Університет.
Тут все нормально і не вимушено. Все вже відомо, як ця система працює і що треба робити, а що не обов'язково робити.
Є вже певні завдання. Але поки що я не починав нічого робити. Тим не менш, постійно тримаю на увазі, що треба працювати.
Думає проблем не буде ніяких, якщо буду працювати, як запланував.
Бокс.
Заробив свій перший синєць під оком. При чому це зробив мій брат Дмитро. Я радий з цього. Це певне бойове хрещення. Без цього бокс неможливий.
Відчуваю, що прогресую. А це найголовніше для мене. Хотілося в ще краще, але це питання часу. Також відчуваю, як потроху додаю в м'язах. Це теж радує.
Німецька мова.
Тут з'явилися деякі проблеми. Треба більше виділяти на це часу та більше працювати, тому що не встигаю все вивчити. Не дуже мені підходить система вкладання у цій школі Німецької мови, але це є певним стимулом робити щось самому. І я буду робити.
А так в цілому я дуже задоволений. Мені подобається вчити, я амбіційний щодо вивчення. Тому все буде добре.
Проходження Соло.
Вже дуже непогано друкую кирилецою. Хоча все це ще пишу з мобільного телефона:) Я на 65 уроці. Проходжу дуже повільно. Але буду намагатися добити все ж таки:)
Також намагаюся підтримувати зв'язок зі своїми друзями за кордоном. Час від часу спілкуюся з Джеффом та Деном. Намагаюся писати й іншим стажєрам з-закордону.
Читати далі...
От зараз вже кінець вересня. Мій розклад на тиждень вже більш менш стабільний. Я, чесно кажучи, чекаю на деякі зміни в ньому, але про це говорити ще рано, тому що ще до кінця все не вирішено.
Вже два тижні тут нічого не писав. В принципі це результат того, що я зайнятий і кожен тиждень роблю теж саме, що і в попередній:) Також я мало спілкуюся зі шкільними друзями. Тут нажаль відбувається те, чого я боявся і чого не хотів, але воно є природним і невідворотним. Це просто розбіжності в завданнях і інтересах. Залишається лише дуже нечасте бажання проводити разом час для відпочинку. І взагалі я майже не витрачаю часу на розваги. Хоча потрібно б було додати в цьому місці. Я працюю над цим. Тому і писати немає про що.
Якщо б не побачив допис Артема, то мабуть і не написав би цей пост.
Ще зазначу, що перестав писати щоденно. Це важко, коли робиш кожен день одне і те саме.
Про свій розклад я писав вже. Тому не буду його знову приводити, а напишу про складові його частини.
Університет.
Тут все нормально і не вимушено. Все вже відомо, як ця система працює і що треба робити, а що не обов'язково робити.
Є вже певні завдання. Але поки що я не починав нічого робити. Тим не менш, постійно тримаю на увазі, що треба працювати.
Думає проблем не буде ніяких, якщо буду працювати, як запланував.
Бокс.
Заробив свій перший синєць під оком. При чому це зробив мій брат Дмитро. Я радий з цього. Це певне бойове хрещення. Без цього бокс неможливий.
Відчуваю, що прогресую. А це найголовніше для мене. Хотілося в ще краще, але це питання часу. Також відчуваю, як потроху додаю в м'язах. Це теж радує.
Німецька мова.
Тут з'явилися деякі проблеми. Треба більше виділяти на це часу та більше працювати, тому що не встигаю все вивчити. Не дуже мені підходить система вкладання у цій школі Німецької мови, але це є певним стимулом робити щось самому. І я буду робити.
А так в цілому я дуже задоволений. Мені подобається вчити, я амбіційний щодо вивчення. Тому все буде добре.
Проходження Соло.
Вже дуже непогано друкую кирилецою. Хоча все це ще пишу з мобільного телефона:) Я на 65 уроці. Проходжу дуже повільно. Але буду намагатися добити все ж таки:)
Також намагаюся підтримувати зв'язок зі своїми друзями за кордоном. Час від часу спілкуюся з Джеффом та Деном. Намагаюся писати й іншим стажєрам з-закордону.
Читати далі...
пʼятниця, 12 вересня 2008 р.
Останні новини
Я давно вже не постив у своєму блозі, бо зараз дуже зайнятий. З одного боку це добре, з іншої не дуже.
По традиції почнемо з хорошої сторони цієї ситуації.
Спочатку скажу, що до моїх занять боксом додалися уроки німецької, і цьому я сташенно радий. Давно треба було починати. Я відвідав лише перший урок, але перспектива мені подобається. Викладач спілкується лише німецькою навіть на 1 уроці, лише іноді переходячи на російську. Це приємно.
Коли прийшли підписувати контракт у школу німецької мови, був там один дядько поважного віку, який відмовився заповнювати контракт українською. Не буду лаятися тут, але з ось таким непотребом мені доведеться вчитися в одній групі. Але нічого, треба наступного разу відповісти йому, якщо буде виробляти щось накшталт цього.
Тепер в мене лишилося лише два вільних вечора на тиждень. При чому в суботу вдень в мене ще тренування з боксу:)
Лекції в мене проходять кожного дня переважно до 12.30 або до 14.00. П'ятниця вільна. Цілий день. Думаю ще на роботу влаштуватися. Можливо це здається самогубством. Але принаймні, я точно займаюся тим, чим мені подобається, що корисно для мене, та ще я не б'ю байдики:) Але погано те, що я остаточно поставив основну свою проблему у таке становище, де її майже неможливо вирішити:(
І що мене вбиває більш за все це те, що зробив це я свідомо і спеціально, щоб просто не мати на собі цього важкого для мене завдання:( Мабуть, це такий вид самогубства. Не знаю, що робити. Думаю, що як завжди буду йти лише за покликом серця. Маю надію, що це виведе мене на правильну дорогу.
Читати далі...
По традиції почнемо з хорошої сторони цієї ситуації.
Спочатку скажу, що до моїх занять боксом додалися уроки німецької, і цьому я сташенно радий. Давно треба було починати. Я відвідав лише перший урок, але перспектива мені подобається. Викладач спілкується лише німецькою навіть на 1 уроці, лише іноді переходячи на російську. Це приємно.
Коли прийшли підписувати контракт у школу німецької мови, був там один дядько поважного віку, який відмовився заповнювати контракт українською. Не буду лаятися тут, але з ось таким непотребом мені доведеться вчитися в одній групі. Але нічого, треба наступного разу відповісти йому, якщо буде виробляти щось накшталт цього.
Тепер в мене лишилося лише два вільних вечора на тиждень. При чому в суботу вдень в мене ще тренування з боксу:)
Лекції в мене проходять кожного дня переважно до 12.30 або до 14.00. П'ятниця вільна. Цілий день. Думаю ще на роботу влаштуватися. Можливо це здається самогубством. Але принаймні, я точно займаюся тим, чим мені подобається, що корисно для мене, та ще я не б'ю байдики:) Але погано те, що я остаточно поставив основну свою проблему у таке становище, де її майже неможливо вирішити:(
І що мене вбиває більш за все це те, що зробив це я свідомо і спеціально, щоб просто не мати на собі цього важкого для мене завдання:( Мабуть, це такий вид самогубства. Не знаю, що робити. Думаю, що як завжди буду йти лише за покликом серця. Маю надію, що це виведе мене на правильну дорогу.
Читати далі...
пʼятниця, 5 вересня 2008 р.
Перші дні навчального року
Перші дні нового навчального року проходять в нормальному ритмі. Тут все тобі відомо і не має про що турбуватися. Приємно було знову бачити всіх своїх знайомих в університеті. Розклад на 5 курсі трохи здивував. Ми мали вчитися 3 дні замість 5 днів в усіх попередніх семестрах, але будемо вчитися 4 дні на тиждень. Для мене це некритично, тому що я не працюю. А от для деяких це неприємна несподіванка. В цілому навантаження зменшилося. Принаймні, так здається з першого погляду на розклад.
Дуже радий, що знову є в нас Шевцов. Це означає персонально для мене те, що я зможу ще збагатитися тими простими, але дуже дієвими знаннями, що дає нам Шевцов. Хоча абсолютна більшість ці ідеї не сприймає. Але я не з них.
Також я почав знову ходити на бокс. Це один з основних моїх пріоритетів. Вважаю, що фізична активність в цілому дуже позитивно віддзеркалюється на моїй розумовій діяльності та психологічному стані взагалі.
Зі стажуванням я майже зав'язав до кінця року. А може і більше. Я ретельно проаналізував ті форми, які мені підходять і які вже на статусі мєтч. Вийшло, що я принципово не підходжу на ці стажування. Там в основному на такі стажування їздять старші за мене на 2-3 роки та мають вже такий собі досвід роботи. Мені нема чого туди лізти. Звичайно, якщо випаде нагода поїхати, то поїду. Але мабуть вже не зараз. І треба німецьку мову вчити.
Я вже буду записуватися на курси.
Читати далі...
Дуже радий, що знову є в нас Шевцов. Це означає персонально для мене те, що я зможу ще збагатитися тими простими, але дуже дієвими знаннями, що дає нам Шевцов. Хоча абсолютна більшість ці ідеї не сприймає. Але я не з них.
Також я почав знову ходити на бокс. Це один з основних моїх пріоритетів. Вважаю, що фізична активність в цілому дуже позитивно віддзеркалюється на моїй розумовій діяльності та психологічному стані взагалі.
Зі стажуванням я майже зав'язав до кінця року. А може і більше. Я ретельно проаналізував ті форми, які мені підходять і які вже на статусі мєтч. Вийшло, що я принципово не підходжу на ці стажування. Там в основному на такі стажування їздять старші за мене на 2-3 роки та мають вже такий собі досвід роботи. Мені нема чого туди лізти. Звичайно, якщо випаде нагода поїхати, то поїду. Але мабуть вже не зараз. І треба німецьку мову вчити.
Я вже буду записуватися на курси.
Читати далі...
четвер, 4 вересня 2008 р.
Початок місяця
Перші дні нового навчального року проходять в нормальному ритмі. Тут все тобі відомо і не має про що турбуватися. Приємно було знову бачити всіх своїх знайомих в університеті. Розклад на 5 курсі трохи здивував. Ми мали вчитися 3 дні замість 5 днів в усіх попередніх семестрах, але будемо вчитися 4 дні на тиждень. Для мене це некритично, тому що я не працюю. А от для деяких це неприємна несподіванка. В цілому навантаження зменшилося. Принаймні, так здається з першого погляду на розклад.
Дуже радий, що знову є в нас Шевцов. Це означає персонально для мене те, що я зможу ще збагатитися тими простими, але дуже дієвими знаннями, що дає нам Шевцов. Хоча абсолютна більшість ці ідеї не сприймає. Але я не з них.
Також я почав знову ходити на бокс. Це один з основних моїх пріоритетів. Вважаю, що фізична активність в цілому дуже позитивно віддзеркалюється на моїй розумовій діяльності та психологічному стані взагалі.
Зі стажуванням я майже зав'язав до кінця року. А може і більше. Я ретельно проаналізував ті форми, які мені підходять і які вже на статусі мєтч. Вийшло, що я принципово не підходжу на ці стажування. Там в основному на такі стажування їздять старші за мене на 2-3 роки та мають вже такий собі досвід роботи. Мені нема чого туди лізти. Звичайно, якщо випаде нагода поїхати, то поїду. Але мабуть вже не зараз. І треба німецьку мову вчити.
Я вже буду записуватися на курси.
Читати далі...
Дуже радий, що знову є в нас Шевцов. Це означає персонально для мене те, що я зможу ще збагатитися тими простими, але дуже дієвими знаннями, що дає нам Шевцов. Хоча абсолютна більшість ці ідеї не сприймає. Але я не з них.
Також я почав знову ходити на бокс. Це один з основних моїх пріоритетів. Вважаю, що фізична активність в цілому дуже позитивно віддзеркалюється на моїй розумовій діяльності та психологічному стані взагалі.
Зі стажуванням я майже зав'язав до кінця року. А може і більше. Я ретельно проаналізував ті форми, які мені підходять і які вже на статусі мєтч. Вийшло, що я принципово не підходжу на ці стажування. Там в основному на такі стажування їздять старші за мене на 2-3 роки та мають вже такий собі досвід роботи. Мені нема чого туди лізти. Звичайно, якщо випаде нагода поїхати, то поїду. Але мабуть вже не зараз. І треба німецьку мову вчити.
Я вже буду записуватися на курси.
Читати далі...
вівторок, 2 вересня 2008 р.
Бути українцем
1 вересня низка патріотичних організацій проводила акцію "Час українського". Зміст акції полягав в тому, що кожен, хто хоче засвідчити свою любов до України, має прийти у вишиванці.
Звісно, що я і мій брат Дмитро захотіли прийняти участь у цьому заході.
Коли я зранку вийшов з дому, то я подумки хотів зустріти хоча б одну людину у вишиванці серед студентів свого факультету.
Але не так сталося, як гадалося, нажаль. Так і нікого не побачив.
Не хочуть бути люди українцями. Взагалі хочуть бути не зрозуміло ким:( Це не додає оптимізму.
Читати далі...
Звісно, що я і мій брат Дмитро захотіли прийняти участь у цьому заході.
Коли я зранку вийшов з дому, то я подумки хотів зустріти хоча б одну людину у вишиванці серед студентів свого факультету.
Але не так сталося, як гадалося, нажаль. Так і нікого не побачив.
Не хочуть бути люди українцями. Взагалі хочуть бути не зрозуміло ким:( Це не додає оптимізму.
Читати далі...
четвер, 28 серпня 2008 р.
27.08.08
Розкажу про сьогодні. Вже другий день бігаю:) Ура:) Одразу відчуваю енергію. При чому бігаю доволі швидко. Я вже 12 днів відпочивав без бігу. І це мало би сказати своє вагоме слово. Але ні. Результати не погіршилися. Мабуть це був потрібний відпочинок. Ніяк не можу себе змусити ще робити вправи для спини та пресу. Особливо спини, тому що маю великі проблеми з нею:( Тре піклуватися про неї. Думаю, що я все ж таки змушу себе зробити це.
Вдень зустрівся з одногрупником. Він розповів як відпочив у Болгарії. Йому дуже сподобалося. Це й недивно. Ще як і зазвичай поговорили про спорт, дівчат та університет. Сиділи ми в Пузатій Хаті. Я був неприємно здивований тим, що там весь посуд змінили на пластиковий. Не скажу, що це незручно, але дуже незвично і якось огидно. Неприємно, але можна зрозуміти. Це зручніше та й не вкрадуть:)
Ввечері подзвонив мені мій друг Ілля, на якого я образився. От ця людина дійсно кращий мій друг. Коли я сказав йому свої претензії, він просто вибачився, визнавши свою провину. І інцидент було вичерпано. За це я його і поважаю:)
Настрій сьогодні був в цілому поганий. Я постійно думав про це літо, яке за великим рахунком влетіло в трубу. Нічого не вийшло з того, що планував у великому масштабі. Так, деякі маленькі завдання були виконані. Але не більше того. Головні проблеми залишаються. І основна з них-приватне життя-не вирішена і не має шансів на вирішення взагалі. Про це думаю окремий пост написати.
А так наче все на сьогодні:)
Читати далі...
Вдень зустрівся з одногрупником. Він розповів як відпочив у Болгарії. Йому дуже сподобалося. Це й недивно. Ще як і зазвичай поговорили про спорт, дівчат та університет. Сиділи ми в Пузатій Хаті. Я був неприємно здивований тим, що там весь посуд змінили на пластиковий. Не скажу, що це незручно, але дуже незвично і якось огидно. Неприємно, але можна зрозуміти. Це зручніше та й не вкрадуть:)
Ввечері подзвонив мені мій друг Ілля, на якого я образився. От ця людина дійсно кращий мій друг. Коли я сказав йому свої претензії, він просто вибачився, визнавши свою провину. І інцидент було вичерпано. За це я його і поважаю:)
Настрій сьогодні був в цілому поганий. Я постійно думав про це літо, яке за великим рахунком влетіло в трубу. Нічого не вийшло з того, що планував у великому масштабі. Так, деякі маленькі завдання були виконані. Але не більше того. Головні проблеми залишаються. І основна з них-приватне життя-не вирішена і не має шансів на вирішення взагалі. Про це думаю окремий пост написати.
А так наче все на сьогодні:)
Читати далі...
вівторок, 26 серпня 2008 р.
22-25 серпня
Останні дні з 22 до 25 серпня пройшли зі знімним настроєм.
У п'ятницю 22 серпня я відвідав свого діда. Десь з півдня сидів в інтернеті: читав форуми, дивився фото друзів, завантажив кіно Літній Дощ Антоніо Бандераса.
Також подзвонив Джеффу в Канаду. Класно з ним поговорили.
Я трохи настрій підняв.
У суботу 23 серпня нічого не робив. Знову вбив час на інтернет, телевізор, де дивився олімпійські ігри та читання. Хоча в той день було свято Українського Прапора і можна було якось відсвяткувати.
У неділю 24 був день контрастів. Настрій був супер. По перше, це День Незалежності моєї Батьківщині Русі-України. А по друге, ми всією сім'єю поїхали відпочивати на Самару. Давно вже ми так родиною не збиралися. На Самарі зараз вода значно чище ніж в Дніпрі, тому ми багато плавали, засмагали на сонці, батьки ще й ловили рибу. Що найбільше вразило, так це кількість човнів. Давно я стільки не бачив. Це результат стрімкої забудови берегів Самари багатіями, що і їздять на цих вельми недешевих та й неекономічних човнах. Також вразила подвійна баржа, що спромоглася пройти дуже вузьким руслом Самари. Ми з захопленням дивилися, як капітан проходив поворот. Це було щось.
Ми нормально повернулися на стоянку, купивши по дорозі бензину. Лише один раз батько змінив свічку, що погано працювала, не даючи змоги їхати на максимальних обертах. Після зміни ми поїхали на третину швидше.
А от вечір цього дня був зіпсований, хоча обіцяв бути цікавим. І от чому.
Я і Дмитро домовилися з Іллєю зустрітися в центрі після того, як ми приїдемо з Самари. Але мені було треба додому перевдягтися. Тому Дмитро залишився я центрі, я поїхав додому. Поки я їхав додому, до Дмитра приїхали його дівчина Саша і Ілля з Кастеном та іншими знайомими. Дмитро сказав, що треба зачекати на мене. Але тут з'ясувалося, що Кастен з Іллєю та інші йдуть курити кальян і для мене, Дмитра та його дівчині не вистачає місця. Мій брат поставив питання руба. Він і з дівчиною міг спокійно піти гуляти. А от що робити зі мною? В результаті мене просто кинули. Ілля пішов з усіма, прекрасно розуміючи, що я не міг приїхати та приєднатися до них. Хай там з Кастеном. Я вже давно на нього забив. А от дуже прикро мені, що так вчинив Ілля. Я ж з ним домовлявся... Не знаю, що буде далі, але ані Іллі, ані Кастену більше не подзвоню першим.
Хоча я все ж таки приїхав до Дмитра. І потім ми з Іллєю зустрілися. Я йому нічого не сказав і намагався вдавати, що нічого не сталося. Не хотів зіпсувати людини вечір. Ми недовго пройшлися разом, а потім я з Дмитром і з Сашою поїхав додому.
Отакий день контрастів видався.
25 серпня у понеділок я майже весь день проспав. Знову не бігав. Ніяк не почну. Завтра обов'язково біжу:)
Читати далі...
У п'ятницю 22 серпня я відвідав свого діда. Десь з півдня сидів в інтернеті: читав форуми, дивився фото друзів, завантажив кіно Літній Дощ Антоніо Бандераса.
Також подзвонив Джеффу в Канаду. Класно з ним поговорили.
Я трохи настрій підняв.
У суботу 23 серпня нічого не робив. Знову вбив час на інтернет, телевізор, де дивився олімпійські ігри та читання. Хоча в той день було свято Українського Прапора і можна було якось відсвяткувати.
У неділю 24 був день контрастів. Настрій був супер. По перше, це День Незалежності моєї Батьківщині Русі-України. А по друге, ми всією сім'єю поїхали відпочивати на Самару. Давно вже ми так родиною не збиралися. На Самарі зараз вода значно чище ніж в Дніпрі, тому ми багато плавали, засмагали на сонці, батьки ще й ловили рибу. Що найбільше вразило, так це кількість човнів. Давно я стільки не бачив. Це результат стрімкої забудови берегів Самари багатіями, що і їздять на цих вельми недешевих та й неекономічних човнах. Також вразила подвійна баржа, що спромоглася пройти дуже вузьким руслом Самари. Ми з захопленням дивилися, як капітан проходив поворот. Це було щось.
Ми нормально повернулися на стоянку, купивши по дорозі бензину. Лише один раз батько змінив свічку, що погано працювала, не даючи змоги їхати на максимальних обертах. Після зміни ми поїхали на третину швидше.
А от вечір цього дня був зіпсований, хоча обіцяв бути цікавим. І от чому.
Я і Дмитро домовилися з Іллєю зустрітися в центрі після того, як ми приїдемо з Самари. Але мені було треба додому перевдягтися. Тому Дмитро залишився я центрі, я поїхав додому. Поки я їхав додому, до Дмитра приїхали його дівчина Саша і Ілля з Кастеном та іншими знайомими. Дмитро сказав, що треба зачекати на мене. Але тут з'ясувалося, що Кастен з Іллєю та інші йдуть курити кальян і для мене, Дмитра та його дівчині не вистачає місця. Мій брат поставив питання руба. Він і з дівчиною міг спокійно піти гуляти. А от що робити зі мною? В результаті мене просто кинули. Ілля пішов з усіма, прекрасно розуміючи, що я не міг приїхати та приєднатися до них. Хай там з Кастеном. Я вже давно на нього забив. А от дуже прикро мені, що так вчинив Ілля. Я ж з ним домовлявся... Не знаю, що буде далі, але ані Іллі, ані Кастену більше не подзвоню першим.
Хоча я все ж таки приїхав до Дмитра. І потім ми з Іллєю зустрілися. Я йому нічого не сказав і намагався вдавати, що нічого не сталося. Не хотів зіпсувати людини вечір. Ми недовго пройшлися разом, а потім я з Дмитром і з Сашою поїхав додому.
Отакий день контрастів видався.
25 серпня у понеділок я майже весь день проспав. Знову не бігав. Ніяк не почну. Завтра обов'язково біжу:)
Читати далі...
пʼятниця, 22 серпня 2008 р.
21.08.08
Класний день був сьогодні. Зранку ніяк не міг змусити себе піти на консультацію до стоматолога. Хоча це було дуже необхідно. Зрештою зробив зусилля над собою і пішов. Все пройшло чудово і мені призначили дату і час сеансу лікування.
За планом пішов у кіно з братом Дмитром, його дівчиною Сашою, з другом Іллєю та його братом Антоном. Прекрасно провели час. Сеанс починався трохи пізніше, ніж я думав, тому ми пішли поїсти до Картопляної Хати. Нормально посиділи, посміялися. Але сам заклад мені не сподобався. Люблю традиційну кухню. Ці фаст фуди просто кал, труять людей. Хоча це моє дуже суб'єктивнє бачення. Я це розумію.
Кіно дуже сподобалося. Хоча не зрозумів кінець. Подивлюся ще раз вдома на комп'ютері. А от Ілля з Антоном якось не оцінили. Це можна зрозуміти. По перше, фільм був англійською з субтитрами, а по друге, там треба було думати. Фільм не був з тих, де треба вимикати мозок.
Після кіно пішли у боулінг грати. В цей час до нас приєднався Рома. Це наш з Дмитром найкращий друг з нашого спортивного минулого. Я і Дмитро вже декілька разів грали у боулінг. А от решта ніколи не грали. Думаю їм всім дуже сподобалося грати окрім Анса. В нього не дуже виходило кидати, але наступного разу думаю буде краще.
Ну от і все:)
Читати далі...
За планом пішов у кіно з братом Дмитром, його дівчиною Сашою, з другом Іллєю та його братом Антоном. Прекрасно провели час. Сеанс починався трохи пізніше, ніж я думав, тому ми пішли поїсти до Картопляної Хати. Нормально посиділи, посміялися. Але сам заклад мені не сподобався. Люблю традиційну кухню. Ці фаст фуди просто кал, труять людей. Хоча це моє дуже суб'єктивнє бачення. Я це розумію.
Кіно дуже сподобалося. Хоча не зрозумів кінець. Подивлюся ще раз вдома на комп'ютері. А от Ілля з Антоном якось не оцінили. Це можна зрозуміти. По перше, фільм був англійською з субтитрами, а по друге, там треба було думати. Фільм не був з тих, де треба вимикати мозок.
Після кіно пішли у боулінг грати. В цей час до нас приєднався Рома. Це наш з Дмитром найкращий друг з нашого спортивного минулого. Я і Дмитро вже декілька разів грали у боулінг. А от решта ніколи не грали. Думаю їм всім дуже сподобалося грати окрім Анса. В нього не дуже виходило кидати, але наступного разу думаю буде краще.
Ну от і все:)
Читати далі...
четвер, 21 серпня 2008 р.
20.08.08
Весь день сьогодні я дуже погано почувався. І перед цим так само погано спав. В мене сильно боліла голова. Думаю, що це результат перенавантаження, яке було під час транспортування меблів. Лише сьогодні під вечір я здогадався про те, що треба мабуть перевірити тиск. Він точно був підвищений 140/70. Зазвичай я маю 120/60. Я вирішив не вживати ніяких ліків і просто полежав. Тиск дещо зменшився до 128/80. В принципі це є у рамках дозволеного. Тому думаю, що просто треба відпочити.
Незважаючи на погане почуття пішов за планом у магазин, щоб купити спортивне взуття. Я був вже там, але мені не вдалося знайти потрібний розмір. Цього разу мені пощастило і я знайшов саме те, що шукав-кросівки "Adidas", спеціально зроблені для бігу, надлегкі та з дуже хорошою вентиляцією. Ще і розмір мій був:)
Також сьогодні з'їздив з Ромою в магазин за мобільним телефоном для його сестри Ірини. Купили те, що і замовляли.
Продовжую проходити "Соло". Темп проходження трохи зменшив. Але не кидаю і кожен день проходжу один чи два урока.
Німецьким перестав займатися самостійно. Вже вирішив знайти школу і почати займатися по-серйозному.
Десь о 16.20 дзвонила Катя з Швейцарії. Дуже приємно поспілкувались з нею. Обговорили з нею плани щодо візиту до них з Деном.
Дуже переживаю і тримаю кулаки за Катю. Бажаю їй удачі на екзамені цих вихідних.
Завтра планую піти на фільм "Молодість без молодості" у кінотеатр "Вітчизна". Там режисер Френсіс Форд Копола. Такий собі знаний дядько в світі кіно. Тим паче і фільм не прокатний, а конкурсний, не на масового глядача. Це означає, що цікавий фільм:) Ще хотілося, щоб був в оригіналі з субтитрами, як і минулі два фільми з цієї програми.
Ну от і все. Коментуйте, хто читає. Хоча думаю мало хто читає. А і хай йому грець. Для себе ж пишу, в першу чергу:)
Читати далі...
Незважаючи на погане почуття пішов за планом у магазин, щоб купити спортивне взуття. Я був вже там, але мені не вдалося знайти потрібний розмір. Цього разу мені пощастило і я знайшов саме те, що шукав-кросівки "Adidas", спеціально зроблені для бігу, надлегкі та з дуже хорошою вентиляцією. Ще і розмір мій був:)
Також сьогодні з'їздив з Ромою в магазин за мобільним телефоном для його сестри Ірини. Купили те, що і замовляли.
Продовжую проходити "Соло". Темп проходження трохи зменшив. Але не кидаю і кожен день проходжу один чи два урока.
Німецьким перестав займатися самостійно. Вже вирішив знайти школу і почати займатися по-серйозному.
Десь о 16.20 дзвонила Катя з Швейцарії. Дуже приємно поспілкувались з нею. Обговорили з нею плани щодо візиту до них з Деном.
Дуже переживаю і тримаю кулаки за Катю. Бажаю їй удачі на екзамені цих вихідних.
Завтра планую піти на фільм "Молодість без молодості" у кінотеатр "Вітчизна". Там режисер Френсіс Форд Копола. Такий собі знаний дядько в світі кіно. Тим паче і фільм не прокатний, а конкурсний, не на масового глядача. Це означає, що цікавий фільм:) Ще хотілося, щоб був в оригіналі з субтитрами, як і минулі два фільми з цієї програми.
Ну от і все. Коментуйте, хто читає. Хоча думаю мало хто читає. А і хай йому грець. Для себе ж пишу, в першу чергу:)
Читати далі...
вівторок, 19 серпня 2008 р.
19.08.08
Сьогодні пішов трохи підзаробити:)
Зазвичай, це є фізична робота. Так сталося і в цей раз. Звичайно, це важко, але відносно непогано платять. Хотілося мені б підзаробляти якимось іншим чином і працювати головою. Але такої можливості не маю. Ніхто мені нічого іншого не пропонує. Тому маємо те, що маємо.
Зате за такої робити відчуваєш повну ціну тієї копійки, що заробив.
Отже, завантажували зі Слюсом меблі і транспортували їх. Меблі непогані такі. Диванний гарнітур десь 5000$ коштував. Італійським він був. Приємно було на ньому посидіти. Переконався, що не дарма своїх грошей коштує.
Завантажили ми цей гарнітур, відвезли на квартиру, де його поставили, а старий(це так умовно старий; насправді він був десь півроку в експлуатації) вивезли на іншу квартиру. І в цій іншій також забрали меблі і відвезли їх на склад:)
От і вся робота. Десь за 4 години впоралися.
Але висновок для мене невтішний. Я ще раз переконався, що мені так працювати неможна. Моя травма спини цього не дозволяє. Я лише погіршую її стан. Тому сьогодні кажу собі, що це був останній раз.
На все добре, панове:)
Читати далі...
Зазвичай, це є фізична робота. Так сталося і в цей раз. Звичайно, це важко, але відносно непогано платять. Хотілося мені б підзаробляти якимось іншим чином і працювати головою. Але такої можливості не маю. Ніхто мені нічого іншого не пропонує. Тому маємо те, що маємо.
Зате за такої робити відчуваєш повну ціну тієї копійки, що заробив.
Отже, завантажували зі Слюсом меблі і транспортували їх. Меблі непогані такі. Диванний гарнітур десь 5000$ коштував. Італійським він був. Приємно було на ньому посидіти. Переконався, що не дарма своїх грошей коштує.
Завантажили ми цей гарнітур, відвезли на квартиру, де його поставили, а старий(це так умовно старий; насправді він був десь півроку в експлуатації) вивезли на іншу квартиру. І в цій іншій також забрали меблі і відвезли їх на склад:)
От і вся робота. Десь за 4 години впоралися.
Але висновок для мене невтішний. Я ще раз переконався, що мені так працювати неможна. Моя травма спини цього не дозволяє. Я лише погіршую її стан. Тому сьогодні кажу собі, що це був останній раз.
На все добре, панове:)
Читати далі...
понеділок, 18 серпня 2008 р.
16-17.08.08 @ Birthday
У суботу я пішов на ДН @. День Народження @ пройшло в принципі як і повинно було. Я ще раз переконався в тому, що я тепер дуже далекій від @. Мені дуже багато чого не подобається в діяльності @. Хоча є багато плюсів в організації, якими я скористався. Але тим не менш, організація тягне людей "не туди". Агенти Змін насправді є солдатами глобалізації. Для когось це добре. Для мене ні. Коротко поясню чому. Глобалізація тягне нас до стандартів Західного життя. Але з цими стандартами корінне населення стран Європи вимирає. Хто не вірить-хай читає статистику.
Для мене це суттєво. Я б навіть сказав, що це головний критерій.
Тому @ тягне молодь не туди. Можливо, хтось з @ буде читати це і сильно образиться і не погодиться зі мною. Хай так буде. Я не буду вступати в полеміку.
Але не все так погано:) Головне-це людини. І як на мене не всі люди втратили мозок в @ і не п'ють як алкоголіки і можуть ще думати головою, а не "шлунком". З цими людьми дуже приємно було мені зустрітися та поспілкуватися. Не буду називати їх імена, щоб не образити інших. Скажу, що найбільш був радий побачити 4 людей. Є в мене такий собі список людських чеснот. І якщо людина має хоча б одну з них, незважаючи на негативні сторони(Бо ніхто не ідеален), я дуже поважаю її.
За великим рахунком я б більш не приходив на ДН @ та інші заходи, якщо б мав можливість побачити людей, яких я поважаю, в іншому місці.
Читати далі...
Для мене це суттєво. Я б навіть сказав, що це головний критерій.
Тому @ тягне молодь не туди. Можливо, хтось з @ буде читати це і сильно образиться і не погодиться зі мною. Хай так буде. Я не буду вступати в полеміку.
Але не все так погано:) Головне-це людини. І як на мене не всі люди втратили мозок в @ і не п'ють як алкоголіки і можуть ще думати головою, а не "шлунком". З цими людьми дуже приємно було мені зустрітися та поспілкуватися. Не буду називати їх імена, щоб не образити інших. Скажу, що найбільш був радий побачити 4 людей. Є в мене такий собі список людських чеснот. І якщо людина має хоча б одну з них, незважаючи на негативні сторони(Бо ніхто не ідеален), я дуже поважаю її.
За великим рахунком я б більш не приходив на ДН @ та інші заходи, якщо б мав можливість побачити людей, яких я поважаю, в іншому місці.
Читати далі...
Самоізоляція
Нещодавно я здійснив спробу самоізоляції. Тобто намагався максимально звузити спілкування з тими людьми, які не поділяють моєї точки зору на речі в цьому світі і не розуміють мої інтереси. Мабуть це звучить ніби я задумав суїцид:)
Зараз я вважаю, що це був божевільний крок:) Ніколи такого робити більше не буду. Але вважаю, що це важливий досвід персонально для мене.
Почну з причин, що мене привели до божевілля:) Спочатку скажу, що в мене була депресія, тому що ніяк не збігалися реальні речі з моїми планами. Хоча думаю, що це не головне в цій ситуації.
По-друге, я вже давно маю багато протиріч з рідними(найбільш з батьком та братом) в поглядах на життя. Це є результатом того, що я багато читаю та аналізую того, що ніяк нецікаво моїм близьким. Причому мої висновки та думки дуже сильно відрізняються від, так би мовити, загальнолюдських. Також на це впливає повна відсутність особистого життя, що вимагає сублімації енергії на інші справи. От я і витрачаю цю енергію на історію, політологію, релігію, економіку та інші науки про навколишнє середовище. А ці науки зараз не у пошані. Дуже важко знайти у натовпі людину, яка цим би переймалася. Значно важливіше зараз піклування про свій "шлунок", тобто що я буду їсти завтра, куди я завтра піду випити і що буду пити. Хоча це є нормальним перейматися цими проблемами, але не в такому гіпертрофованому виді як є зараз. Важко знайти людину, яка читає книжки не для задоволення, а для досліду.
Але мова не про це:) Отже, я зменшив спілкування з близькими мені людьми до загальних фраз, щоб зменшити вірогідність суперечок по спірних питаннях. Спочатку все наче виходило. Але через 2-3 дні це стало дратувати оточуючих. Я на це не зреагував. Був упертим до кінця:)
Зрештою я змушений був капітулювати. І добре, що так сталося.
Висновкі тут такі. Це важко як для мене так і оточуючих, тому що ти живеш з людьми поруч і втекти ніяк не вдасться.
Все це здається очевидним. Але я не вмію вчитися на чужих помилках. Свої значно краще дисциплінують:)
Читати далі...
Зараз я вважаю, що це був божевільний крок:) Ніколи такого робити більше не буду. Але вважаю, що це важливий досвід персонально для мене.
Почну з причин, що мене привели до божевілля:) Спочатку скажу, що в мене була депресія, тому що ніяк не збігалися реальні речі з моїми планами. Хоча думаю, що це не головне в цій ситуації.
По-друге, я вже давно маю багато протиріч з рідними(найбільш з батьком та братом) в поглядах на життя. Це є результатом того, що я багато читаю та аналізую того, що ніяк нецікаво моїм близьким. Причому мої висновки та думки дуже сильно відрізняються від, так би мовити, загальнолюдських. Також на це впливає повна відсутність особистого життя, що вимагає сублімації енергії на інші справи. От я і витрачаю цю енергію на історію, політологію, релігію, економіку та інші науки про навколишнє середовище. А ці науки зараз не у пошані. Дуже важко знайти у натовпі людину, яка цим би переймалася. Значно важливіше зараз піклування про свій "шлунок", тобто що я буду їсти завтра, куди я завтра піду випити і що буду пити. Хоча це є нормальним перейматися цими проблемами, але не в такому гіпертрофованому виді як є зараз. Важко знайти людину, яка читає книжки не для задоволення, а для досліду.
Але мова не про це:) Отже, я зменшив спілкування з близькими мені людьми до загальних фраз, щоб зменшити вірогідність суперечок по спірних питаннях. Спочатку все наче виходило. Але через 2-3 дні це стало дратувати оточуючих. Я на це не зреагував. Був упертим до кінця:)
Зрештою я змушений був капітулювати. І добре, що так сталося.
Висновкі тут такі. Це важко як для мене так і оточуючих, тому що ти живеш з людьми поруч і втекти ніяк не вдасться.
Все це здається очевидним. Але я не вмію вчитися на чужих помилках. Свої значно краще дисциплінують:)
Читати далі...
середа, 13 серпня 2008 р.
Звіт про 13.08.08
Сьогодні ранок почався з того, що я не пішов бігати:(
Вже десь з тиждень не бігаю. Пообіцяв собі, що обовязково сьогодні піду бігати. Але, нажаль, не склалося.
Побіжимо завтра:)
Тому, коли встав та випив кави, пройшов десь 5 завдань на "Соло". Я вже на 52 вправі зі ста. Це мені подобається:) Реально бачиш, що краще набираєш текст на клавіатурі. Зараз проходжу російську розкладку. Після неї обовязково пройду латину.
Десь о 10 поїхав до дідуся, щоб полазити в інеті, скачати літературу та програми для вивчення німецької та подзвонити Джеффу в Канаду.
В принципі все, що планував, зробив. Особливо мене підбадьорила розмова з Джеффом. Схоже, потрібно виходити з самоізоляції, а з нею із депресії також виходити потрібно:)
Занепокоїло мене те, що ще вчора не працював сайт та форум "Свободи". Справжня інформаційна війна розпочалася. Я так гадаю. Не думаю, що там є якійсь технічні проблеми.
Прік цього дня-це Юля Пєнтко. Вона просто штампує смішні та тупі фрази. надаю мовою оригіналу:
"За турков я знаю, я когда их на СЕЕДе спрашивала какой национальный язык в Украине мне 60 процентов мне ответило, что английский, остальные 30 - что русский:-).Обидно..."
А вона наче на філології вчиться...
Хотів ще в кіно сходити, але мабуть піду завтра. Брат Дмитро сказал, що фільм супер:) Треба йти дивитися.
Читати далі...
Вже десь з тиждень не бігаю. Пообіцяв собі, що обовязково сьогодні піду бігати. Але, нажаль, не склалося.
Побіжимо завтра:)
Тому, коли встав та випив кави, пройшов десь 5 завдань на "Соло". Я вже на 52 вправі зі ста. Це мені подобається:) Реально бачиш, що краще набираєш текст на клавіатурі. Зараз проходжу російську розкладку. Після неї обовязково пройду латину.
Десь о 10 поїхав до дідуся, щоб полазити в інеті, скачати літературу та програми для вивчення німецької та подзвонити Джеффу в Канаду.
В принципі все, що планував, зробив. Особливо мене підбадьорила розмова з Джеффом. Схоже, потрібно виходити з самоізоляції, а з нею із депресії також виходити потрібно:)
Занепокоїло мене те, що ще вчора не працював сайт та форум "Свободи". Справжня інформаційна війна розпочалася. Я так гадаю. Не думаю, що там є якійсь технічні проблеми.
Прік цього дня-це Юля Пєнтко. Вона просто штампує смішні та тупі фрази. надаю мовою оригіналу:
"За турков я знаю, я когда их на СЕЕДе спрашивала какой национальный язык в Украине мне 60 процентов мне ответило, что английский, остальные 30 - что русский:-).Обидно..."
А вона наче на філології вчиться...
Хотів ще в кіно сходити, але мабуть піду завтра. Брат Дмитро сказал, що фільм супер:) Треба йти дивитися.
Читати далі...
Хочу почати...
Хочу почати постити тут постійно. Тому що маю, що сказати. У цей час я неймовірно самотній. Після того, як я припинив своє спілкування з братом, стало зовсім ні з ким розмовляти. Тому хочу почати робити кожного дня такі собі щоденні записки. Ділитися своїми думками та робити звіти. Маю надію, що це допоможе більш раціонально використовувати час. Тобто проведемо деяку оптимізацію:)Треба себе хоч чимось корисним зайняти:)
Читати далі...
Читати далі...
четвер, 7 лютого 2008 р.
Stop swearing
This poster and a book of Євген Гуцало "Ментальність Орди" forced me to give up swearing in Russian! Think of it!
Читати далі...
Читати далі...
середа, 6 лютого 2008 р.
Striving for being a better man
Some time ago in fall of 2007 i had an idea to give up drinking, swearing and begin to speak Ukrainian.
The attepmt was unsuccessful looking at the result. But it gave the expirience how to move further.
Previous semester i was lucky to meet a new professor in uni who was giving me a course of Designing flying vechicles. But he also was a man who was interested in history, religion and other studies that connected with previous once. After speaking with my professor and reading his book i remembered my "sleeping" abilities and interests to study history. In his book I found some issues that I wanted to figure out. So I began to read books.
Now i have read two books about Jews in Ukraine and a book about Russian mentality.
A great influence on me was made bye the last book. I realised that such things as drinking a lot and swearing at the same rate came to Ukraine with occupation by Russian Impire and the second occupation by Soviet Russia that in general equal to Russian Impire.
So i carried out a conclusion. And my next steps are easy to predict:)
1. Stop swearing;
2. Stop drinking;
3. Begin Ukrainianisation of my communication.
Читати далі...
The attepmt was unsuccessful looking at the result. But it gave the expirience how to move further.
Previous semester i was lucky to meet a new professor in uni who was giving me a course of Designing flying vechicles. But he also was a man who was interested in history, religion and other studies that connected with previous once. After speaking with my professor and reading his book i remembered my "sleeping" abilities and interests to study history. In his book I found some issues that I wanted to figure out. So I began to read books.
Now i have read two books about Jews in Ukraine and a book about Russian mentality.
A great influence on me was made bye the last book. I realised that such things as drinking a lot and swearing at the same rate came to Ukraine with occupation by Russian Impire and the second occupation by Soviet Russia that in general equal to Russian Impire.
So i carried out a conclusion. And my next steps are easy to predict:)
1. Stop swearing;
2. Stop drinking;
3. Begin Ukrainianisation of my communication.
Читати далі...
I am back:)
Hi ppl:) I am really happy to announce to that small group of ppl who read me that i begin to post again in my blog:)
Such a long gap was a result of my session in university and a small depression that i successfully overcome:)
So now wait for new posts in my blog about different aspects of my life.
Читати далі...
Such a long gap was a result of my session in university and a small depression that i successfully overcome:)
So now wait for new posts in my blog about different aspects of my life.
Читати далі...
Підписатися на:
Дописи (Atom)

