Мене давно вже турбувало питання існування дегенератів з ЛГБТ спільноти, бо ці товариші очевидно не можуть мати свого продовження у вигляді дітей. А якщо вони не розмножуються, то не живуть, бо згідно Вікіпедії:"Головними ознаками життя є розмноження, спадковість та мінливість".
Отже, тоді який сенс в існуванні дегенератів для Природи, бо вони ж не живуть? Навіщо вона над ними так познущалася?
На мою думку, таким чином Природа(Бог) робить селекцію людей. Якщо уважно поглянути на тих, хто називає себе "особами з нетрадиційною сексуальною орієнтацією", вони в більшості виглядають кволими ззовні, або мають якісь невиліковні хвороби. От оцих хворих і недолугих Природа обмежує в розмноженні, щоб вони не псували генофонд.
Також не можна не помічати психологічних гомосексуалістів, що заявляють про себе так або поводяться так, віддаючи данину моді. Наче це зараз модно бути гомосексуалістом. Як на мене саме таких більшість. Вони формально здорові, але зомбоящик не дарма працює для своєї публіки:)
Висновок тут один:
Не треба чіпати цей мотлох, якщо вони не качають права, бо це не люди і, навіть, не живі істоти. Але якщо вони заважають нормальним людям, то їх треба знищувати.
А взагалі, життя - кльова штука:)
Читати далі...
пʼятниця, 30 січня 2009 р.
Чому я пишу українською
Один мій дуже хороший знайомий Ілля Барков нещодавно запитав мене, чому я перейшов на українську мову у спілкуванні. Дійсно, в моєму блозі я не писав про це. А це треба зробити. Тому про це і піде мова.
Основна причина цього - це мій теперішній світогляд. Це є Націоналізм. Є дуже цікава історія про те, як я прийшов до нього, але це тема для окремого допису. Зауважу лише для цікавості, що свій перший голос на виборах віддав за комуністів, які зараз є для мене антагоністами:)
Так от коли я прийшов до цього світогляду, я почав глибше цікавитися історією України, а також традиціями і звичаями українців. Я почав читати книжки з цієї тематики. Багато в чому історія України, яку я знаю зараз, відрізняється від тієї, що давали в школі.
Після прочитаного я зрозумів, що російська мова є окупаційною мовою. Тобто тією мовою, яка була насаджена нам, а не витікала органічно з історії українців. Спочатку я не дуже в це повірив та і думав, яка різниця якою мовою спілкуєшся. Тому потім я зробив невеличке дослідження. Я спитав маму, тата, тітку, дідуся про те, якою мовою спілкувалися родичі. Так от мої українські прадіди розмовляли українською. А, на жаль, мої батьки вже виключно російськомовні, бо вони вже діти "совкової системи ", хоча батько немає проблем з мовою, хіба що не розмовляє українською.
Тепер залишилося питання: "Навіщо намагатися себе пересилити і почати спілкуватися українською?". В моєму розумінні, мова-це не лише засіб спілкування, це код, який передається нам нашими пращурами. В цьому коді зашифровано всі знання, традиції та досвід минулих поколінь.
Також вважаю, що мова це ніби ОС, на якій працюють наші мізки. Різні ОС у різних народів дають нам різні менталітети і різноманітність у культурі. Якщо я українець, то до моєї "архітектури" найбільше підійде саме УКРАЇНСЬКА ОС, що розбудовувалася віками і передавалася від прадідів. Таким чином досягається гармонія "софта з залізом" :)
З цього далі випливає поняття РІДНОЇ мови. Це перед усім мова твого РОДУ, а не мова якою ти спілкуєшся та думаєш. Хіба російська це мова мого РОДУ?
Ось причини того, чому я вирішив перейти до спілкування українською. Правда, це я роблю етапами. Зараз я на тій стадії, де я повністю україномовний в інтернеті. Іноді розмовляю українською вживу, коли на це є сприятлива ситуація. Вважаю, що не треба дратувати людей, якщо їм це не подобається. Для перебудови будь-якої системи, і мовної в тому числі, потрібен час. Тому не треба вимагати неможливого від тих, хто тебе оточує. Треба робити все поступово і методично. Що я і роблю.
Дуже скоро люди будуть сприймати це нормально:) Я до цього йду:)
Читати далі...
Основна причина цього - це мій теперішній світогляд. Це є Націоналізм. Є дуже цікава історія про те, як я прийшов до нього, але це тема для окремого допису. Зауважу лише для цікавості, що свій перший голос на виборах віддав за комуністів, які зараз є для мене антагоністами:)
Так от коли я прийшов до цього світогляду, я почав глибше цікавитися історією України, а також традиціями і звичаями українців. Я почав читати книжки з цієї тематики. Багато в чому історія України, яку я знаю зараз, відрізняється від тієї, що давали в школі.
Після прочитаного я зрозумів, що російська мова є окупаційною мовою. Тобто тією мовою, яка була насаджена нам, а не витікала органічно з історії українців. Спочатку я не дуже в це повірив та і думав, яка різниця якою мовою спілкуєшся. Тому потім я зробив невеличке дослідження. Я спитав маму, тата, тітку, дідуся про те, якою мовою спілкувалися родичі. Так от мої українські прадіди розмовляли українською. А, на жаль, мої батьки вже виключно російськомовні, бо вони вже діти "совкової системи ", хоча батько немає проблем з мовою, хіба що не розмовляє українською.
Тепер залишилося питання: "Навіщо намагатися себе пересилити і почати спілкуватися українською?". В моєму розумінні, мова-це не лише засіб спілкування, це код, який передається нам нашими пращурами. В цьому коді зашифровано всі знання, традиції та досвід минулих поколінь.
Також вважаю, що мова це ніби ОС, на якій працюють наші мізки. Різні ОС у різних народів дають нам різні менталітети і різноманітність у культурі. Якщо я українець, то до моєї "архітектури" найбільше підійде саме УКРАЇНСЬКА ОС, що розбудовувалася віками і передавалася від прадідів. Таким чином досягається гармонія "софта з залізом" :)
З цього далі випливає поняття РІДНОЇ мови. Це перед усім мова твого РОДУ, а не мова якою ти спілкуєшся та думаєш. Хіба російська це мова мого РОДУ?
Ось причини того, чому я вирішив перейти до спілкування українською. Правда, це я роблю етапами. Зараз я на тій стадії, де я повністю україномовний в інтернеті. Іноді розмовляю українською вживу, коли на це є сприятлива ситуація. Вважаю, що не треба дратувати людей, якщо їм це не подобається. Для перебудови будь-якої системи, і мовної в тому числі, потрібен час. Тому не треба вимагати неможливого від тих, хто тебе оточує. Треба робити все поступово і методично. Що я і роблю.
Дуже скоро люди будуть сприймати це нормально:) Я до цього йду:)
Читати далі...
понеділок, 26 січня 2009 р.
Аналіз закінчення семестру і сесія
Як завжди почну з хорошого і потім перейду до поганого, як це прийнято.
Отже, сесія здана на відмінно. Тепер, якщо "Жіночка з косою" буде вправно платити, то буду отримувати підвищену стипендію. Зараз зайві 100 гривень мені дуже допоможуть.
Тепер перейдемо до того, як саме я здав всі екзамени і заліки.
Заліки здав сам і по-чесному всі крім КСКП та СК №117. СК №117 здав, бо там Семененко. І цим все сказано:) А про КСКП я вже писав. Там мені дуже допоміг Айс.
З екзаменами було так:
1. "Розрахунок на міцність" безжально списав, які майже всі інші (Рената Дмитрівна цьому не заважала). Отримав 5. Але мені ледве-ледве вистачило балів.
2. "Ефективність ЛА" - наперед скажу, що це єдиний екзамен, де не можна було списати, бо там потрібно було вирішувати задачі. Отримав 5 по-чесному. Обидві задачі правильно вирішив.
3. "Прогнозування параметрів технічних систем" - частково списав. Перше питання я знав. А друге лише частково. Викладач всім поставив 5, абсолютно всім.
4. "Проектування ЛА" - списав рівно 50%. А саме, друге питання. Отримав 5. Тут треба подякувати дуже Артему за надане креслення ракети, без якого в мене був би недопуск до екзамену. Прошу в нього вибачення за таке брутальне використання його роботи:)
На 5-ому курсі реально відчув, як працює принцип: "Спочатку ти працюєш на заліковку, а потім вона працює на тебе". Особливо це відчутно, коли всі списали з конспекту, а оцінки чомусь різні:)
Читати далі...
Отже, сесія здана на відмінно. Тепер, якщо "Жіночка з косою" буде вправно платити, то буду отримувати підвищену стипендію. Зараз зайві 100 гривень мені дуже допоможуть.
Тепер перейдемо до того, як саме я здав всі екзамени і заліки.
Заліки здав сам і по-чесному всі крім КСКП та СК №117. СК №117 здав, бо там Семененко. І цим все сказано:) А про КСКП я вже писав. Там мені дуже допоміг Айс.
З екзаменами було так:
1. "Розрахунок на міцність" безжально списав, які майже всі інші (Рената Дмитрівна цьому не заважала). Отримав 5. Але мені ледве-ледве вистачило балів.
2. "Ефективність ЛА" - наперед скажу, що це єдиний екзамен, де не можна було списати, бо там потрібно було вирішувати задачі. Отримав 5 по-чесному. Обидві задачі правильно вирішив.
3. "Прогнозування параметрів технічних систем" - частково списав. Перше питання я знав. А друге лише частково. Викладач всім поставив 5, абсолютно всім.
4. "Проектування ЛА" - списав рівно 50%. А саме, друге питання. Отримав 5. Тут треба подякувати дуже Артему за надане креслення ракети, без якого в мене був би недопуск до екзамену. Прошу в нього вибачення за таке брутальне використання його роботи:)
На 5-ому курсі реально відчув, як працює принцип: "Спочатку ти працюєш на заліковку, а потім вона працює на тебе". Особливо це відчутно, коли всі списали з конспекту, а оцінки чомусь різні:)
Читати далі...
Надлюдина
Пару днів тому мій друг сказав мені, що я хочу стати "Надлюдиною". Я спочатку спробував заперечити, але він сказав, що це є позитив.
Я, чесно кажучи, про таке не думав ніколи. Але згодом, подумавши, я прийшов до того, що я дійсно хочу стати в якомусь сенсі "Надлюдиною". Це можна простежити в тому, що я намагаюся мінімізувати вплив емоцій та фізіологічних слабкостей людини на мене. А це і є ті риси, що роблять нас звичайними людьми. До того ж я намагаюся все оптимізувати та раціоналізувати у своїй діяльності. Все це мені потрібно для досягнення моїх цілей, завдань і мрій.
На даний момент не все дуже класно виходить, як на мене. Але я бачу позитивну динаміку.
Комусь може здатися, що таким чином я відмовляюся від емоцій та інших приємних речей. Але це хибна думка. Справа в тому, що в цьому житті неможливо досягнути Абсолюта, - можна лише прагнути його досягнути.
А тому емоції і слабкості ніколи не зникнуть з мого життя.
З.І. Дякую Айсу за "Надлюдину" і Богові за те, що Абсолюту досягти не можна:)
Читати далі...
Я, чесно кажучи, про таке не думав ніколи. Але згодом, подумавши, я прийшов до того, що я дійсно хочу стати в якомусь сенсі "Надлюдиною". Це можна простежити в тому, що я намагаюся мінімізувати вплив емоцій та фізіологічних слабкостей людини на мене. А це і є ті риси, що роблять нас звичайними людьми. До того ж я намагаюся все оптимізувати та раціоналізувати у своїй діяльності. Все це мені потрібно для досягнення моїх цілей, завдань і мрій.
На даний момент не все дуже класно виходить, як на мене. Але я бачу позитивну динаміку.
Комусь може здатися, що таким чином я відмовляюся від емоцій та інших приємних речей. Але це хибна думка. Справа в тому, що в цьому житті неможливо досягнути Абсолюта, - можна лише прагнути його досягнути.
А тому емоції і слабкості ніколи не зникнуть з мого життя.
З.І. Дякую Айсу за "Надлюдину" і Богові за те, що Абсолюту досягти не можна:)
Читати далі...
четвер, 22 січня 2009 р.
Мій день народження 2009
Так, 21 січня в мене був День Народження. Хочу підвести деякі підсумки цієї події.
1. Подарунки.
Отримав дуже корисні мені речі. Це сталося завдяки тому, що я склав список потрібних мені речей ще за тиждень до Дня Народження. Тому коли мене питали про те, що я хотів би, я просто давав свій список. І все. Звісно, в тому списку я написав ті речі, які реально можуть купити люди. Ось що мені подарували:
- Друзі(Артем, Ілля, Кастен, Анс) подарували рукавиці для катання взимку на лижах чи борді і дуже класний похідний набір з ложки та виделки, що складаються;
- Брат Дмитро подарував мені класну шапку зимову. Вона глибока,якраз для моєї шевелюри;
- Батьки подарували теплу ковдру та подушку і дві книги: "Кобзар", про який я давно мріяв, і "Гуморески" Павла Глазового, про якого я не чув нічого, але тепер бути знати;
- Тітка моя подарувала мені цукерки та гроші;
- Дідусь також подарував гроші;
- Оксана Єрошкіна подарувала гроші;
В принципі, звичайно, подарунки не головне, але їх приємно отримувати. Особливо приємно отримувати те, що ти хочеш:)
2. Привітання
Я доволі багато привітань отримав звичайно через Інет. Також мене вітали по смс, телефоном та особисто. Особливо запам’яталася Іра Галясовська, яка привітала мене по фейсбуку, вконтакті та особисто телефоном.
Так ось:
- Вконтакті мене привітали на стіні 59 друзів і у приватних повідомленнях 18 людей;
- У Фейсбукє мене привітали лише 5 осіб;
- Електронною поштою мене привітали Джефф та Нікунжи. При чому Джефф прислав дуже класну електронну картку привітання. Дуже дякую тобі друже!;
- Смс з привітаннями надіслали 4 людини;
- Телефоном родичі привітали, Вова Буачідзе, Іра Галясовська та знайомі батьків ще;
- Ну і особисто привітали батьки, тьотя, брат і мої дуже близькі друзі.
Вважаю, що мені цього достатньо. Хочу подякувати всім за привітання!
3. Святкування Дня Народження
Святкував у дуже приємній мені компанії близьких друзів. Це Я, Артем, Ілля, Кастен, Анс та брат Дмитро.
Спочатку хотів піти у кафе. Але виявилося, що фінансово це значно дорожче, ніж вдома. Ще й вдома можна приготувати щось цікаве. Так от тому святкував вдома. Батьки на деякий час пішли у гості. За це їм дуже дякую.
Я попросив маму приготувати все на День Народження. Мама наготувала: піцу спекла, зробила чебуреки, картоплю в горщиках з курятиною та ананасами, салат "Олів’є" та торт спекла. Я зробив сирне фондю за рецептом Дена. Все було сприйнято на ура. Хлопцям все дуже сподобалося. А я дуже тішуся з того, що фондю моє по-перше класне за консистенцією вийшло, а по-друге воно сподобалося іншим, а особливо Артему:) Дуже дякую моїй мамі за такий стіл. І батькові також. Бо він всьо то забезпечив.
Їжі було так багато, що все не могли ми з’їсти одразу. Тому робили деякі перерви між трапезами. А в перервах дивилися Дует ім. Чехова. Ці хлопці божественні. За надані скачані кліпи особиста подяку Айсмену. Дуже дякую, друже!
Ну от і все, що хотів сказати про День Народження. Буде мені пам’ять)))
Читати далі...
1. Подарунки.
Отримав дуже корисні мені речі. Це сталося завдяки тому, що я склав список потрібних мені речей ще за тиждень до Дня Народження. Тому коли мене питали про те, що я хотів би, я просто давав свій список. І все. Звісно, в тому списку я написав ті речі, які реально можуть купити люди. Ось що мені подарували:
- Друзі(Артем, Ілля, Кастен, Анс) подарували рукавиці для катання взимку на лижах чи борді і дуже класний похідний набір з ложки та виделки, що складаються;
- Брат Дмитро подарував мені класну шапку зимову. Вона глибока,якраз для моєї шевелюри;
- Батьки подарували теплу ковдру та подушку і дві книги: "Кобзар", про який я давно мріяв, і "Гуморески" Павла Глазового, про якого я не чув нічого, але тепер бути знати;
- Тітка моя подарувала мені цукерки та гроші;
- Дідусь також подарував гроші;
- Оксана Єрошкіна подарувала гроші;
В принципі, звичайно, подарунки не головне, але їх приємно отримувати. Особливо приємно отримувати те, що ти хочеш:)
2. Привітання
Я доволі багато привітань отримав звичайно через Інет. Також мене вітали по смс, телефоном та особисто. Особливо запам’яталася Іра Галясовська, яка привітала мене по фейсбуку, вконтакті та особисто телефоном.
Так ось:
- Вконтакті мене привітали на стіні 59 друзів і у приватних повідомленнях 18 людей;
- У Фейсбукє мене привітали лише 5 осіб;
- Електронною поштою мене привітали Джефф та Нікунжи. При чому Джефф прислав дуже класну електронну картку привітання. Дуже дякую тобі друже!;
- Смс з привітаннями надіслали 4 людини;
- Телефоном родичі привітали, Вова Буачідзе, Іра Галясовська та знайомі батьків ще;
- Ну і особисто привітали батьки, тьотя, брат і мої дуже близькі друзі.
Вважаю, що мені цього достатньо. Хочу подякувати всім за привітання!
3. Святкування Дня Народження
Святкував у дуже приємній мені компанії близьких друзів. Це Я, Артем, Ілля, Кастен, Анс та брат Дмитро.
Спочатку хотів піти у кафе. Але виявилося, що фінансово це значно дорожче, ніж вдома. Ще й вдома можна приготувати щось цікаве. Так от тому святкував вдома. Батьки на деякий час пішли у гості. За це їм дуже дякую.
Я попросив маму приготувати все на День Народження. Мама наготувала: піцу спекла, зробила чебуреки, картоплю в горщиках з курятиною та ананасами, салат "Олів’є" та торт спекла. Я зробив сирне фондю за рецептом Дена. Все було сприйнято на ура. Хлопцям все дуже сподобалося. А я дуже тішуся з того, що фондю моє по-перше класне за консистенцією вийшло, а по-друге воно сподобалося іншим, а особливо Артему:) Дуже дякую моїй мамі за такий стіл. І батькові також. Бо він всьо то забезпечив.
Їжі було так багато, що все не могли ми з’їсти одразу. Тому робили деякі перерви між трапезами. А в перервах дивилися Дует ім. Чехова. Ці хлопці божественні. За надані скачані кліпи особиста подяку Айсмену. Дуже дякую, друже!
Ну от і все, що хотів сказати про День Народження. Буде мені пам’ять)))
Читати далі...
середа, 21 січня 2009 р.
вівторок, 20 січня 2009 р.
Купання на Водохрестя
Вчора купався в Дніпрі. Правда купався - це дуже так сміливо сказано. Я просто окунувся три рази як потребує звичай за 5-7 секунд, вийшов і побіг одягатися. Потім попив чаю і сьогодні зранку почувався чудово.
Треба відзначити, що я пішов купатися на Монастирський острів з Вовою Буачідзе та його знайомими дівчатами з танців. Це були: Аліна, Оля ака "Кузьма" та Наташа Сіркова, однокласниця мого брата. От Наташа мене вразила ще раз. Дуже приємна дівчина.
Так от я вже перехотів йти купатися, коли чекав на Вову з дівчатами. Але на пляжі зустрів Вадима Ходака, що вчиться разом з Кастеном. Від нього дізнався, що Кастен купався. І тоді, знаючи, що Кастена треба дуже умовляти і потрясти, щоб він зголосився на таке, я вирішив, що треба все ж таки купатися. І не пошкодував.
Було супер. Відчуття, коли здається, що тебе просто немає на цьому світі, не забуду ніколи.ґ
Наступного року обов’язково повторю цей поганській звичай:)
Читати далі...
Треба відзначити, що я пішов купатися на Монастирський острів з Вовою Буачідзе та його знайомими дівчатами з танців. Це були: Аліна, Оля ака "Кузьма" та Наташа Сіркова, однокласниця мого брата. От Наташа мене вразила ще раз. Дуже приємна дівчина.
Так от я вже перехотів йти купатися, коли чекав на Вову з дівчатами. Але на пляжі зустрів Вадима Ходака, що вчиться разом з Кастеном. Від нього дізнався, що Кастен купався. І тоді, знаючи, що Кастена треба дуже умовляти і потрясти, щоб він зголосився на таке, я вирішив, що треба все ж таки купатися. І не пошкодував.
Було супер. Відчуття, коли здається, що тебе просто немає на цьому світі, не забуду ніколи.ґ
Наступного року обов’язково повторю цей поганській звичай:)
Читати далі...
Невеличкий апдейт
З’явився Твіттер і тому я іноді там став постити маленькі думки. А тепер хочу сказати про що думаю в останній час:
1. Багато думаю про дівчат, а саме про ту, яку хочу знайти.
2. Також знову намагаюсь максимально раціоналізувати свій час для виконання поточних завдань: німецька, СОЛО, навчання в універі.
3. Думаю про нову компанію, що хочу знайти для проводження часу. Таких собі "нових друзів". Айсек вже давно не вставляє, а в інших компаніях не відчуваю духовного та інтелектуального росту.
4. Намагався структурувати свій життєвий шлях, хочу виділити етапи розвитку, що умовно назвав "Переродженнями". Думаю, скоро напишу про це пост.
5. Думаю про роботу і про майбутню співбесіду, що дуже хочу пройти.
6. Думаю про бокс. Тут намітився такий собі "ступор", що не можу я подолати. Не росту далі. А Дмитро росте. Це дуже тішить, але і трохи дратує.
Поки що мало читаю книжки. Значно більше читаю новин і блогів. Думаю треба повидаляти дещо з Гугл Рідера.
Читати далі...
1. Багато думаю про дівчат, а саме про ту, яку хочу знайти.
2. Також знову намагаюсь максимально раціоналізувати свій час для виконання поточних завдань: німецька, СОЛО, навчання в універі.
3. Думаю про нову компанію, що хочу знайти для проводження часу. Таких собі "нових друзів". Айсек вже давно не вставляє, а в інших компаніях не відчуваю духовного та інтелектуального росту.
4. Намагався структурувати свій життєвий шлях, хочу виділити етапи розвитку, що умовно назвав "Переродженнями". Думаю, скоро напишу про це пост.
5. Думаю про роботу і про майбутню співбесіду, що дуже хочу пройти.
6. Думаю про бокс. Тут намітився такий собі "ступор", що не можу я подолати. Не росту далі. А Дмитро росте. Це дуже тішить, але і трохи дратує.
Поки що мало читаю книжки. Значно більше читаю новин і блогів. Думаю треба повидаляти дещо з Гугл Рідера.
Читати далі...
пʼятниця, 9 січня 2009 р.
Перший екзамен сесії 2008/2009
Здав перший екзамен на 5. Скажу чесно, дуже радий цьому. Але якщо брати по правді, то я не знаю на скільки ця оцінка заслужена.
Справа в тому, що вся група списувала. І Рената Дмитрівна цьому не заважала. Як вона виставляла оцінки, якщо принципово у всіх було правильно? Тут неважко з цим розібратися.
По-перше, у нас можна було заробити 60 балів протягом семестру та 40 на екзамені. В принципі, на мою думку, бали, які отримали люди за семестр більш менш реальні. Тобто вони претендують на об’єктивність. З цього викладач вже мала певний ранжир.
А по-друге, за екзамен вона виставляла всім приблизно те, що напрацювали в семестрі. Або ставила, як то кажуть, "за попередні досягнення".
Мені здається, що свою оцінку я отримав саме за попередні досягнення. Чим ближче до закінчення навчання, тим частіше так виходить отримувати оцінки. Не знаю, добре це чи погано. Життя покаже:)
Читати далі...
Справа в тому, що вся група списувала. І Рената Дмитрівна цьому не заважала. Як вона виставляла оцінки, якщо принципово у всіх було правильно? Тут неважко з цим розібратися.
По-перше, у нас можна було заробити 60 балів протягом семестру та 40 на екзамені. В принципі, на мою думку, бали, які отримали люди за семестр більш менш реальні. Тобто вони претендують на об’єктивність. З цього викладач вже мала певний ранжир.
А по-друге, за екзамен вона виставляла всім приблизно те, що напрацювали в семестрі. Або ставила, як то кажуть, "за попередні досягнення".
Мені здається, що свою оцінку я отримав саме за попередні досягнення. Чим ближче до закінчення навчання, тим частіше так виходить отримувати оцінки. Не знаю, добре це чи погано. Життя покаже:)
Читати далі...
понеділок, 5 січня 2009 р.
Останній залік
Отримав останній залік з КСКП (Комп’ютерні системи ... проектування). Дуже легко отримав. Бо все вже раніше правильно зробив. Лише безвідповідально вбив в програму формули для розрахунку товщини стінок бака та днищ. Там вийшли ще й коефіціенти неправильні, а тому і товщини були дуже маленькі.
Дуже радий, що саме так сдав. Тому що я поважаю викладача за його любов до курсу, який він викладає. Завжди приємно так навчатися, коли є в атмосфері викладання любов до дисципліни самого викладача.
Думаю, що більше у нас не буде курсів Павла Анатолійовича Гайдученко.
А тому кажу йому Велике Дякую. Правда ще буде екзамен, де в мене не дуже райдужні перспективи отримати 5. Але все тут залежить від мене. Знаю, що Павло Анатолійович буде максимально послідовний і несподіванок не буде.
Читати далі...
Дуже радий, що саме так сдав. Тому що я поважаю викладача за його любов до курсу, який він викладає. Завжди приємно так навчатися, коли є в атмосфері викладання любов до дисципліни самого викладача.
Думаю, що більше у нас не буде курсів Павла Анатолійовича Гайдученко.
А тому кажу йому Велике Дякую. Правда ще буде екзамен, де в мене не дуже райдужні перспективи отримати 5. Але все тут залежить від мене. Знаю, що Павло Анатолійович буде максимально послідовний і несподіванок не буде.
Читати далі...
четвер, 1 січня 2009 р.
Степан Бандера
Сьогодні День Народження Провідника ОУН та Української Нації взагалі Степана Бандери.
Читати далі...
Перший пост Нового Року 2009
Привіт тобі рік 2009! Я з задоволенням тебе зустрів у родинному колі.
Все було супер. Як завжди дуже багато страв було:
1. Фондю (Я перший раз сам приготував);
2. Салат "Новорічний";
3. Голубці;
4. Холодець;
5. Картопля з ананасами та куркою запечена в горшиках;
6. Торт "Напалеон".
Особисто я витримав тільки перші чотири страви. Потім вже нічого не хотілося)))
Пили текілу, сухе вино і шампанське. Мені якось текіла не пішла і тому я потім нічого не пив. Думаю, тут відіграло свою роль те, що я давно вже не пив міцні напої.
В принципі фондю мені вдалося. Я лише трохи не вгадав з горілкою - забагато налив. А так було нічого. Головне — концестенція була нормальна.
Після зустрічі Нового Року я одразу пішов спати. Щось я був дуже стомлений. Дзвонив Ілля і запрошував прогулятися, але я тоді вже спав. А Дмитро не захотів без мене йти.
Сьогодні зранку вже на сніданок їв свій горшик та торт) Було дуже смачно.
Отак от зустрів 2009. Вперед до нових звершень у 2009 році!!! Все буде добре!!!
Читати далі...
Все було супер. Як завжди дуже багато страв було:
1. Фондю (Я перший раз сам приготував);
2. Салат "Новорічний";
3. Голубці;
4. Холодець;
5. Картопля з ананасами та куркою запечена в горшиках;
6. Торт "Напалеон".
Особисто я витримав тільки перші чотири страви. Потім вже нічого не хотілося)))
Пили текілу, сухе вино і шампанське. Мені якось текіла не пішла і тому я потім нічого не пив. Думаю, тут відіграло свою роль те, що я давно вже не пив міцні напої.
В принципі фондю мені вдалося. Я лише трохи не вгадав з горілкою - забагато налив. А так було нічого. Головне — концестенція була нормальна.
Після зустрічі Нового Року я одразу пішов спати. Щось я був дуже стомлений. Дзвонив Ілля і запрошував прогулятися, але я тоді вже спав. А Дмитро не захотів без мене йти.
Сьогодні зранку вже на сніданок їв свій горшик та торт) Було дуже смачно.
Отак от зустрів 2009. Вперед до нових звершень у 2009 році!!! Все буде добре!!!
Читати далі...
Підписатися на:
Дописи (Atom)

