Під час читання блоґів потрапив на одну дуже цікаву, як на мене, цитату:
"Соромно зізнаватися, але у своєму житті був щасливий лише з проститутками. Так звані "порядні дівчата" з пристойних родин лише висмактували з мене кров та гроші. Надаю перевагу справжнім блядям, а не тим хвойдам, які маскуються під офісних щуриць, мамочкиних дочок або романтичних красунь.."
Так от що я про це думаю.
В моєму житті в мене не було досвіду стосунків з проститутками:) І я думаю, що це добре:)Мені в деякому сенсі пощастило більше, ніж автору цитати. Але тут можна посперечатися, бо життя штука не однозначна.
А от з другою групою "справжніх блядей" та "хвойд" я зустрічався. І це правда. Дійсно, не тільки зі свого досвіду можу сказати, що це дратує більш за все, коли ти щось робиш для дівчини: подарунки, знаки уваги, запрошення в кіно і т.д., а вона на етапі переходу до серйозніших стосунків тупо починає морозитися, лякатися і тому подібне.
Здавалося б, що тут неначе нічого такого, за що можна назвати "хвойдами", немає. Але як показує практика, то такі дівчата постійно "крутять" так час від часу з хлопцями. В результаті ці "янголятка" і є справжніми "проститутками". Трохи з тим, трохи з іншим, а потім, нічого логічно не пояснюючи, вони тебе кидають. Звичайно, мотив якійсь вони іноді кидають, тіпа "ти такий хороший, а я така погана і не достойна тебе", або "я не бачу подальших перспектив". З цих пояснень по суті нічого не зрозуміло. А це і є найголовніше. З нормального пояснення можна зробити висновок і не робити помилок в майбутньому. Але все тут зовсім по-інакшому виходить...
От після такого досвіду і хочеться просто "пройтись по якійсь дівчині катком". Тобто просто її використати для власних потреб і не гратися в романтичні штучки просто так. Звідси потім і виходить, що "Всі мужики - казли". По-моєму, є об'єктивні причини для цього:)
ПМ. Авжеж, це моє суб'єктивне бачення, яке згодом може змінитися.
ППМ. Коментарі вітаються, якщо хтось читає:)
Читати далі...
Показ дописів із міткою дівчата. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою дівчата. Показати всі дописи
четвер, 19 березня 2009 р.
понеділок, 23 лютого 2009 р.
Думки про дівчат і не тільки
Останнім часом дуже багато про дівчат думаю. І про це я вже писав.
Справа в тому, що, в принципі, я ніколи не бажав дуже сильно зустрічатися з дівчиною. Хоча бажання виникали. Але вони були або "брудні", або були продиктовані "модою". Тобто дуже часто діставали тим, що казали мені, що я тіпа такий великий, а дівчини в мене немає.
Також мені завжди якось було заздрісно бачити, як хлопець з дівчиною цілується, або вони просто гуляють разом, а у них обох на обличчях написано "Я - щасливий(а)". Мені здавалося, що я також так хочу.
Все це я бачив. Але я, як завжди, дивився в перспективу. Тобто я думав, що буде після того, як я почну зустрічатися з кимось, і що я від цього хочу. Можливо, я був дурний, що про таке думав. Але в кінці таких стосунків я бачив лише секс та круту відмазку, що в мене є дівчина. І чим сексульніша та привабливіша дівчина, тим більш крутим тебе б вважали знайомі та друзі(хлопці звісно). Навіщо мені дівчина з кінця школи до отримання бакалавра, я зрозуміти ніяк не міг.
Але ось з початку 4 курсу я почав активно думати про те, хто я, навіщо я живу і чого хочу досягти. Було нелегко. Я багато читав. Почав вести цей щоденник-блоґ. Він також відіграв певну роль в моєму пошуку відповідей на питання. І от десь після закінчення бакалавра я зрозумів, що мені потрібно.
Зараз я більш менш чітко маю план на своє життя. Це, звичайно, такий собі "кістяк". Як все буде насправді, знає лише Бог, в якого я вірю. Але цей уявний план ставить переді мною ціль або систему цілей, що я маю досягти протягом життя. Я це ясно бачу. Звідси я шукаю можливості, як досягти бажаного, і взагалі, чого я потребую для цього. Отут і випливає, що без дівчини нічого в мене і не вийде:) Ніяк не вийде:)
Тепер я знаю приблизно, яку дівчину я хочу знайти. І зараз я вже точно хочу це зробити. Я дійсно знаю. Принаймні, так здається:)
Але виникають наступні питання: "Як шукати?","Де шукати?". Це важко. Я в цьому повний профан. Мене лише тішить те, що зараз в мене є бажання. А для мене це як мінімум половина діла. Якщо я вже хочу, то досягну бажаного рано чи пізно.
Справа ще в тому, що до останнього часу я переважно намагався не спілкуватися з дівчатами один на один, а дивитися на них зі сторони, і таким чином формувати свою думку про них. Але це виходить дуже неквапливо. Це неважко, але дуже повільно. Тому думаю, що треба змінювати стратегію:)
Як змінювати? Поки що не знаю. Але, думаю, знайду вихід.
Ще дуже важливо знайти середовище для пошуку. Думаю, треба знайти якусь нову кампанію. Але мені взагалі такі ідеї не дуже подобаються. Бо для мене це тяжко кудись набиватися. Думаю, що я просто буду жити і шукати з того, що є під носом. А життя вже покаже:)
Читати далі...
Справа в тому, що, в принципі, я ніколи не бажав дуже сильно зустрічатися з дівчиною. Хоча бажання виникали. Але вони були або "брудні", або були продиктовані "модою". Тобто дуже часто діставали тим, що казали мені, що я тіпа такий великий, а дівчини в мене немає.
Також мені завжди якось було заздрісно бачити, як хлопець з дівчиною цілується, або вони просто гуляють разом, а у них обох на обличчях написано "Я - щасливий(а)". Мені здавалося, що я також так хочу.
Все це я бачив. Але я, як завжди, дивився в перспективу. Тобто я думав, що буде після того, як я почну зустрічатися з кимось, і що я від цього хочу. Можливо, я був дурний, що про таке думав. Але в кінці таких стосунків я бачив лише секс та круту відмазку, що в мене є дівчина. І чим сексульніша та привабливіша дівчина, тим більш крутим тебе б вважали знайомі та друзі(хлопці звісно). Навіщо мені дівчина з кінця школи до отримання бакалавра, я зрозуміти ніяк не міг.
Але ось з початку 4 курсу я почав активно думати про те, хто я, навіщо я живу і чого хочу досягти. Було нелегко. Я багато читав. Почав вести цей щоденник-блоґ. Він також відіграв певну роль в моєму пошуку відповідей на питання. І от десь після закінчення бакалавра я зрозумів, що мені потрібно.
Зараз я більш менш чітко маю план на своє життя. Це, звичайно, такий собі "кістяк". Як все буде насправді, знає лише Бог, в якого я вірю. Але цей уявний план ставить переді мною ціль або систему цілей, що я маю досягти протягом життя. Я це ясно бачу. Звідси я шукаю можливості, як досягти бажаного, і взагалі, чого я потребую для цього. Отут і випливає, що без дівчини нічого в мене і не вийде:) Ніяк не вийде:)
Тепер я знаю приблизно, яку дівчину я хочу знайти. І зараз я вже точно хочу це зробити. Я дійсно знаю. Принаймні, так здається:)
Але виникають наступні питання: "Як шукати?","Де шукати?". Це важко. Я в цьому повний профан. Мене лише тішить те, що зараз в мене є бажання. А для мене це як мінімум половина діла. Якщо я вже хочу, то досягну бажаного рано чи пізно.
Справа ще в тому, що до останнього часу я переважно намагався не спілкуватися з дівчатами один на один, а дивитися на них зі сторони, і таким чином формувати свою думку про них. Але це виходить дуже неквапливо. Це неважко, але дуже повільно. Тому думаю, що треба змінювати стратегію:)
Як змінювати? Поки що не знаю. Але, думаю, знайду вихід.
Ще дуже важливо знайти середовище для пошуку. Думаю, треба знайти якусь нову кампанію. Але мені взагалі такі ідеї не дуже подобаються. Бо для мене це тяжко кудись набиватися. Думаю, що я просто буду жити і шукати з того, що є під носом. А життя вже покаже:)
Читати далі...
Підписатися на:
Дописи (Atom)

