Крим 2009 (Зимовий похід)

З 24 грудня по 28 я перебував в зимовому поході в Крим.
Трохи про це нижче.

Ще в листопаді від Сергія Борисевича отримав таке цікаве запрошення піти перед Новим Роком на пару днів у Крим. Звісно, що я погодився, хоча спочатку не дуже зрозумів на скільке таке взагалі можливо. Виявилося, що це можливо дуже льогко.

Пішло нас п’ятеро:
1. Ігор Веселов
2. Сергій Борисевич
3. Геннадій Брез
4. Олександр Телерман
5. І власне я:)

Окремо скажу, що шкода, що не пішов мій брат Дмитро, який перед цим хворів і не до кінця одужав. З ним було б ще краще. Але нічого ще наздожене.

Тепер власне про сам похід. Ми пішли на Чатир-Даг. Це такий платоподібний гірський масив у Головній гряді Кримських гір. План був такий, щоб піднятися спочатку на нижнє плато і відвідати пару печер, що утворилися в карстових воронках, яких та дуже багато. А потім, наступного дня піднятися на пік Чатир-Дага - "Еклізі-Бурун", і тільки після цього спуститися вниз.

Все ми зробили крім підняття Еклізі-Бурун. Якось не склалося. Але все інше вдалося. Ми і печеру відвідали горизонтальну. Хоча хотілося б і вертикальну знайти і туди спуститися (спорядження для цього було). Нічого наступного разу і таке зробимо.

Взагалі нам дуже пощастило з погодою. Було дуже тепло. Лише на плато дуже сильний вітер був. І дощ нас там накрив. Але ми ж не цукрові, а тому і не розтанули:)

Ось до речі фотоальбом на Пікасі:


Читати далі...

Заборона мінаретів у Швейцарії

Сьогодні мій друг зі Швейцарії дуже оперативно розказав мені про резульати їх голосування про заборону мінаретів. Мінарети заборонили. Але не все так просто.

Треба зазначити, що для мене звідси з України заборона цілком логічна і очевидна. І я це підтримую. Але от мій друг Даніел голосував проти заборони. Звісно, що я поцікавився аргументацією, бо Ден освідчена і розумна людина, за фахом юрист.
Так ось, що він каже:
1. Муслімів в Швейцарії 5%.
2. Мінаретів всього 3 на всю Швейцарію.
3. В більшості люди ці мінарети не помічають, воно їх якось і не чіпає.
З огляду на ці аргументи Ден вважає, що ініціатива повністю популістська. А це він не любить найстрашніше.

Проблеми, пов’язані з ісламом, які дійсно його хвилюють, також є. Але вони не пов’язані з мінаретами взагалі. Його хвилює:
1. Носіння хеджабів жінками (Проти цього б неодмінно проголосував).
2. Прийняття жінками ісламу (Тут проблема в тому, що мусліми дуже лагідні та хороші до швейцарських жінок до того, поки ті не вийдуть за них заміж і не приймуть іслам).

Оці проблеми видно неозброєним оком, тому Ден вважає, що їх потрібно вирішувати найперші.

Дивно, що західні кантони Швейцарії проголосували проти заборони. Але після того, як я подвився карту розселення муслімів у Швейцарії та згадав, що у тих кантонах заборонили цю агітацію, як нетолерантну, невиважену та расистську, то все стає зрозуміло.

До речі мало, хто знає, але на референдумі було 2 питання. Перший був про мінарети, а от другий - про експорт зброї. Так ось тут я повністю згоден з Деном, що продавати зброю це нормально, тим паче, що в Швейцарії вже діє жорсткий закон відносно експорту зброї.

Моя позиція відносно мінаретів така. Хоча в Швейцарії мало цих мінаретів, але ця ініціатива про заборону є поглядом у майбутнє. І це прекрасно. Бо це чудовий прецедент.

Читати далі...

Зустріч в суботу ввечері

Зустрівся з Артемом aka @tioma. Чудово провели час. Ось невеличкий звіт про це.

Спочатку сиділи в Пузатій Хаті. Пили там глінтвейн і чай з наполеоном. Через деякий час до нас приєднався Кастен, але не надовго, і він нас залишив, бо поспішав по особистих справах. Потім ми пішли прогулятись по Набережній. По дорозі зустріли Артема Ткачука. Несподівана така собі зустріч. Але було приємно побачити однокласника. Постояли поговорили з ним хвилин 10 і пішли далі.

Дискутували на актуальні теми сьогодення. А саме про:
- плани на майбутнє;
- особисте життя;
- способи заробітку для існування;
- twitter;
- віртуальне спілкування взагалі;
- інтернет;
- політику;
- релігію;
- державу;
- вибори;
- суспільство;
- людей.

Основні висновки, які були зроблені:
1. Більшість людей - ідіоти.
2. Розумні роблять все, для того, щоб ідіоти залишалися ідіотами.
3. Християнство - лажа.
4. Скоріш за все переможе Юля.
5. Багато людей неправильно застосовують twitter.
6. Google Reader - класна штука.
7. Аристократизм - це круто і правильно.

В принципі все:)

Читати далі...

Нотатки з Криму. Підсумки.

Насправді, я дуже помилився у своїх судженнях на рахунок людей, з ким відпочивав на травневі свята. Одразу тут хочеться зробити висновок, що так поспішно як я судити про людей не можна. Завжди потрібен час на знайомство з людиною та формування думки про неї.

Спочатку дійсно враження від компанії були не дуже. Але потім стало зрозуміло, що люди - це люди. І потрібно поважати всіх, бо всі ми різні. Саме це і є запорукою цікавого життя у взаємодії різних, а часом антагоністичних, характерів.

Можу сказати, що в кінці подорожі я можу назвати лише 2-3 імені, з якими мені не хотілося б проводити час в майбутньому. Виявилося, що так або інакше, більшість в нашій компанії були перед усім особистостями. Тобто людьми, що мають свої "фішки", свої особливості характеру і вдачі, що і робить з просто людини "особистість".

Читати далі...

Фото та відео з походу в Крим

Слайд-шоу клікабельні.

Частина 1


Частина 2


Читати далі...

Нотатки з Криму 2009. 3 день.

Я дуже помилився вчора про людей, що оточують мене в подорожі. І я відверто дуже радий визнати свою помилку:)
Справа в тому, що сьогодні цілий день йшов дощ. Тому ми залишилися в таборі і тільки спали та розмовляли.
Табор, де ми стоїм, дуже класний, тому що там є дуже багато дров. Але проблема в тому, що до води дуже важко дістатися. Джерело води знаходиться внизу гори, де ми зупинилися. Стежка для спуску після дощу стала дуже слизькою в деяких місцях. Але нам об 11 вечора стало зрозуміло, що не вистачає нам води на завтра і треба за нею йти. І ми пішли. Я, Дмитро і Єгор. Як раз імла опустилася і було дуже темно. Я не захотів спускатися, коли зрозумів, з чим треба зіткнутися. І Дмитро мене підтримав. А от Єгор мене здивував. Він сказав, що все одно треба йти, і пішов. Тоді ми не мали іншого виходу як піти за ним. Це було реально небезпечно для життя. Але ми пройшли. Якщо б Єгор не пішов, ми б також не пішли б. Як повернулися, то висказали своє фе Єгору, бо ми дуже ризикували. Зараз все нормально.
Подорож продовжується:)



Читати далі...

Нотатки з Криму 2009. 2 день.

Щось сьогодні день 2, і я трохи зірвався ввечері. Дуже некомфортно себе відчуваю. Реально з 15 людей в нашій бригаді Людьми з Великої Літери можу назвати лише свого брата, Іру та Гену. Це люди, які мені цікаві. Всі інші лише масовка, яка постійно п'є, лається і пишається цими чеснотами. Ненавиджу.

В цілому день пройшов дуже цікаво. Ми дуже багато пройшли, в мене ниють плечі від рюкзаку. Багато в чому ми завдячуємо такому розвитку подій нашому провіднику, який перший раз йде цим маршрутом. Ми пару разів не знали куди йти, несподівано потрапляли на річку, яку потрібно було переходити вброд, робили непотрібні хуки. В кінці кінців це дуже виснажило всіх, але тепер відчуваєш гордість за свої звершення:)

Протягом всього дня деякі хлопці навмисно намагалися напитися якнайсильніше. Тепер ввечері, коли протверезіли, розповідають про це всім з великою гордістю:)

Важкувато мені під це підлаштовуватися. Бо я явно інший. І іноді мене дуже напрягає отакє от опускання до рівня більшості.

Окремого слова заслуговують дівчата. Більшість з них п'ять, курять, лаяться матом не гірше за хлопців. Важкувато на когось реально звернути увагу.

Мені немає з ким поговорити. Я читаю, цікавлюсь новинами, аналізую, думаю, намагаюся працювати над вдосконаленням себе. Одним словам я тупо ботан. Теми розмов тут про гулянки і випивку, а я тут взагалі профан.

Зараз мені здається, що розум іноді сильно заважає.

Далі буде... Пройшло лише 2 дні:)
Читати далі...

Нотатки з Криму 2009. 1 день.

Сьогодні перший день в поході:)
Відчуваю себе дуже не комфортно. Бо люди дуже багато п'ють. Для мене це напряжно.
В поїзді все було нормально. Класно поспілкувалися з хлопцями. Гена до речі приємна людина. Не дебіл. Це точно.
Єдина проблема була в тому, що по приїзді до Бахчисараю ми пішли на місце стоянки. Але десь за 1 км до неї зупинив нас Мерседес і місцеві вводити хотіли мзду за те, щоб коні нас пропустили. Не знаю, як там все владнали, але ми десь годину тупо чекали на те, щоб далі піти. Не сподобалося це.
Важкувато почуваюся у новій кампанії. Вимушено мовчу і слухаю. Намагаюся знайти свою нішу. Це трохи важко. Тут головне бути смішним і easygoing. Тобто дуже далеким від самоконтролю.
Все тут здається не моє. Тому це і цікаво. Подивимося що буде далі:)



Читати далі...

Великдень 2009

Клацніть на слайд-шоу, щоб подивитися альбом



Читати далі...