Важко на серці, коли пишеш про таке... 17 квітня 2009 року у Страсну П’ятницю було вбито Максима Чайку, активіста організації "Січ", футбольного фаната ФК "Чорноморець" і взагалі відомого діяча націоналістичного руху Одеси.
Російській НТВ показав сюжет про переселенців з Криму в Омській області. Хай тепер самі спробують сказати, що Крим споконвічна "расссійская терріторія":) (Сюжет рос. мовою)
От вийшли обидві українські клуби "Шахтар" та "Динамо" у півфінал кубка УЄФА, де розіграють разом путівку у фінал. Це просто супер! І я страшно задовволений.
Але є тут свої але... Я одразу вирішив проаналізувати склади команд на етнічних українців. Саме ЕТНІЧНИХ, а не за громадянством, бо для мене, так званої, "політичної нації" не існує.
Так от склад "Динамо": Динамо: Богуш, Бетао, Саблич, Юссуф (Несмачный, 81), Эль Каддури, Еременко, Вукоевич, Алиев, Нинкович (Гиоане, 83), Бангура (Корреа, 69), Милевский
Формально з українським паспортом троє - це Богуш, Алієв та Мілевський. Але Алієв - русскій, а Мілевський - бялорус. Тому наче тільки Богуш українець.
Звернемо увагу на Єрьоменко. Це натуралізований тіпа фінн. Але прізвище його видає на 100 км попереду. Це українець. Отже у "Динамо" вийшло 2 українці в основі та ще один Несмачний з’явився на заміну.
Тут трохи простіше. Три українця вийшло в основі - це Пятов, Чигринський та Кучер. І ще Гай вийшов на заміну.
От і видно тепер, кому надають перевагу у найвідповідальніших матчах "наші" іноземні тренери "Шахтаря" і "Динамо". Хоча на лаві запасних і у тих і у інших сидять непогані українці.
Давно вже думав про це. І от сьогодні одна людина дуже стисло і зрозуміло висловилася по темі. Підтримую це цілком і повністю...
Тут все просто: представник нації може бути або етнічним, або асимільованим, але для того, щоб бути асимільованим він та його батьки повинні належати до тієї ж раси і, відповідно, мати споріднену культуру.
Тобто, якщо в Івана обидва батьки - українці - то він українець.
Якщо ж в Івана один з батьків - українець, а інший - білорус, поляк, росіянин, німець, фін, абощо і Іван асимільований - знає мову, культуру, і вважає себе українцем - то він українець.
Решта - ні.
Все дуже просто:)
ПМ. На фото не-українець. А тому політична нація йде на ...(Думаю, що зрозуміло куди)
Побачив класну статтю. Вирішив перепостити у себе. Отже, ось і сама стаття.
Необхідність етнічної однорідності Одне з найпоширеніших упереджень – мовляв поблажливість щодо мігрантів, активний антирасизм, позитивна дискримінація тощо – відповідають "європейській гуманістичній традиції".Ніби то “права людини”, незаконно приписані цій гуманістичній традиції, протистоять небезпекам тиранії і фашизму, які несуть у собі доктрини національної або етнічної преференції. Насправді відбулася незаконне привласнення традиції. "Права людини" – це не більше ніж спотворена подоба класичного гуманізму. Якраз навпаки – класичний, особливо еллінський гуманізм захищав поліс (місто-державу) як однорідну етнічну єдність. Мультиетнічний гуманітаризм навпаки прямо протистоїть еллінсько-європейській демократичній традиції, сприяючи тим самим соціальній дисгармонії та деспотизму.
Заслуга праць Гуртка "Нація і Гуманізм" під проводом Іво Бло, та головно досліджень, які останній присвятив Аристотелю, – полягає у тому, що було продемонстровано, що корені давньогрецької демократії та політичної філософії спиралися на поняттях первісної однорідності поліса та строгого розрізнення між громадянами та метеками, іноземцями. У своїй "Політиці" Аристотель розглядає таке модне в сучасній космополітичній ідеології поняття "апатрид", яке позначає абстрактного індивіда і вигнанця, який має право влаштовуватися там, де йому здається кращим.
“Поліс є частиною природних речей, і людина за своєю природою – політична тварина. Людина без батьківщини це деградована істота, тобто істота поза людськими нормами. Таких ганьбив Гомер, кажучи: "Без роду, без племені, поза законом, без вогнища", – доводив грецький філософ. У класичній афінській демократії не існувало прямого податку, оскільки він вважався притаманним для тиранії, однак "метеки" (іноземці, що живуть поряд – вираз який не був зневажливим) сплачували цей податок, як ціну за дозвіл жити у державі. Політика, абсолютно протилежна сучасній, яка приваблює іноземців соціальною допомогою та пільгами, відмовляючи у них громадянам.
Повага греків до законів поліса несумісна як із всезагальною декларацією прав абстрактної людини, так і з постійним порушенням гуманітаризмом законів (французької) Республіки через адміністративне сприяння нелегалам чи відмову депортувати злочинців; це складає акт тиранії щодо громадян і демократичного законодавства.
Перикл, якого не можливо запідозрити у прафашизмі, зміцнив в Афінах уявлення, яке вважається сьогодні диявольським – національна преференція чи, точніше етнічна преференція. Відхиливши усяке правове поняття грунту (за яким афінянином вважався той, хто народився в Афінах), він посилив право крові. Він провів через голосування закон, згідно з яким афінянином може бути лише той, обоє батьків якого були афінськими громадянами. У той самий час сіракузькі тирани відомі тим, що вони використовували право грунту для масової натуралізації іноземців, аби розчинити ними автохтонний народ і знищити будь-яку демократію. Те саме, що відбувається нині. Якби Перикл зустрівся в уявному діалозі з теперішніми європейськими керівниками імміграціоністів, він вважав би їх, ймовірно, підручними тиранів.
Греки винайшли поняття філія (philia), так переконливо визначеного на колоквіумі Жан-Марі Ле Пеном: "Це братерство, ієрархізована прихильність, різновид дружби, що об’єднувала громадян між собою, узгоджувало з природнім порядком. Вона здійснювалася у першу чергу всередині сім’ї, потім відносно друзів, потім співвітчизників. Згідно Аристотеля "очевидно, що краще проводити день з друзями і добрими людьми, аніж з іноземцями і першими стрічними"".
Еллінська "philia" є гуманістичною, тому що вона не егалітарна, ієрархізована, природовідповідна. Я віддаю перевагу моєму брату по-крові перед іноземцем, але це не означає, що я збираюся чинити зло мирним іноземцям. І він чинитиме так само щодо мене у своїй спільноті, своїй країні. Елітарний гуманізм дотримується природного порядку; він не бреше. Бреше егалітарний і утопічний гуманітаризм. Він прямує до тиранії, до пекла дорогою, мощеною благими намірами. Це тиранія, яку ми ризикуємо незабаром отримати у відповідь на можливий вибух етнічної війни…
Поставив націоналістичну картинку в якості аватари у відомій соцмережі ВКонтакті. Цікаво було, яка реакція буде? Оцю картинку поставив. Як виявилося, незадоволених тільки аж один намалювався з моїх друзів і почав мені "політику партії" розповідати. Звісно, що я це пустив все повз вуха.
Я чекав, що деякі люди видалять мене з "Друзів". Але нічого подібного не було. Мене лише один раз запитали, що означає символ "Ідея Нації" посередині. А кількість друзів залишилася та сама - 400 френдів.
Бачу, що люди настільки аполітичні та сконцентровані на отриманні задоволення від життя, що вони три рази поклали на те, що в мене на аватарі написано. Хоча треба визнати, що та картинка дуже нейтральна. Вона виглядає просто "націонал-демократично", якби не знак "Ідеї Нації". Але дуже мало людей знають, що воно таке.
Правда, все ж таки ще одна людина звернула увагу на кордони України, що вони більше ніж теперішні. Так, там етнічні кордони, а не політичні.
А можливо люди вже звикли, що я послідовно показую свою справжню націоналістичну позицію та світогляд все більше і більше. Хто знає?