Sweet November

Нарешті подивився фільм, який мені рекомендував мій брат Дмитро ще років 2 тому назад.


Ридав, як у дитинстві.

Читати далі...

Я і мій брат Дмитро

Коли живеш у щоденній рутині, дуже багато речей здаються тобі зрозумілими і звичайними. А ще більше нюансів та деталей ти просто не помічаєш. Тому необхідно час від часу виходити зі "стану рівноваги" і дивитися на все з іншого боку.

Таким "виходом з рівноваги" став для мене похід в Крим. Туди я пішов з братом Дмитром. Останнім часом ми дуже мало часу проводимо разом, а тут мали 10 днів жити пліч-о-пліч. Одразу в поході оточуючі стали нас порівнювати. Щось на кшталт:"Рідні брати - а такі різні". Про це нам казали не раз. Мене це відверто чіпляло, бо я не вважаю нас дуже різними. Але все ж таки я вирішив трохи проаналізувати, які ми насправді є з Дмитром.

Трохи подумавши, я вирішив, що ми, очевидно, різні. Але різні ми лише для оточуючих, як мені здається. Внутрішньо ми дуже схожі. Не знаю як Дмитро, але особисто я бачу в ньому прихованого себе. Тобто такого ж агресивного, імпульсивного та сильного, яким його бачать інші. Просто свого часу я почав більшу увагу приділяти знанням і взаємодії з оточенням. Це не могло не вплинути негативно на мої успіхи у спорті та позитивно у стосунках з людьми, де я став більш поміркований і стриманий (Хоча зараз чомусь саме Дмитро вчить мене з розумінням ставитись до "не таких як я").
У своїх роздумах я прийшов до того, що у нас просто різні фокуси інтересів. Я більше прагну до знань, роздумів, самоаналізу тощо. Дмитро більш любить силу, а саме спорт, комп’ютерні ігри, онлайн-ігри. Як він сам мені казав:"Вова, ти знаєш, я відчуваю в собі воїна. І мені це подобається". Так і є насправді.

Але наша сила в тому, що кожен намагається підтягнути один одного в тій сфері, де кожен з нас не дуже. Наприклад, я намагаюся розказувати Дмитру про свої надбання у пошуку, роздумах, аналізі і у висновках, які я роблю з всього того. Іноді я трохи захоплююсь з цим, але тим не менш, я бачу, що Дмитро це засвоює. Найважливіше, що я тут знайшов, це те, що необов’язково Дмитрові повинно подобатися те, що я говорю, і він повинен погодитися. Спочатку йому може взагалі нічого не сподобатися, але так або інакше, він все одно прислуховується до мене. І якщо я говорив слушну річ, то рано чи пізно він це прийме так, що я і не помічу. Це станеться само собою. Так сталося з матюками, коли я вирішив не матюкатися взагалі, і також притягнути до цього брата. Ми дуже сварилися з цього, але через певний період часу я сам побачив, як він поправляє інших:) Отак от.

Так само і Дмитро завжди намагається допомогти мені там, де я маю проблеми. Зараз це спорт, де Дмитро постійно радить мені, як треба правильно робити, потім це стосунки з дівчатами, де його поради просто важко переоцінити, і також це стосунки з людьми, бо останнім часом я мало спілкувався з новими людьми і це позначилося на моєму розумінні процесів у спілкуванні з ними.

Отже, можна констатувати, що ми дійсно різні за інтересами і за характерами, але у сферах своїх інтересів ми дуже схожі, бо кожен з нас намагається досягнути найкращого. Тому, мабуть, я і не відчуваю суттєвої різниці між нами. Хіба що Дмитро це не визначився зі своїми пріоритетами в житті. Але це справа часу. Я також не швидко прийшов до розуміння своїх бажань і цілей. Він обов’язково до цього прийде, якщо захоче:) Як і я колись.

Читати далі...

День Народження Дмитра 2009

Вчора мій брат отримав свої привітання з Днем Народження! І я вітаю його тут з 20-річчям:)

Я і мій брат Дмитро.

Цього року Дмитро вирішив відсвяткувати ДН на природі з друзями. Ми поїхали до Новомосковська, де нас чекав Влад, одногрупник Дмитра. Там ми пішли до лісопаркової зони, де планували підсмажити шашлики, привітати мого брата, відпочити та взагалі класно провести час.

Думаю, це вдалося. До речі, Дмитро запросив на ДН Влада, Кастена, Іллю, Сашка Шипко, свою дівчину Сашу, Анса, ну і звісно, мене:) Кастен, щоправда, під’їхав трохи згодом, а поверталися ми всі разом.

Як завжди мама наготували наче й небагато, але все одно ми все не з’їли. Торт поїхав з нами додому:) Все інше було прийнято на "УРА", особливо піцца мамина всім сподобалася.

Пили ми шампанське, горілку та пиво. Здавалося б, що мішати не можна, але ми пили небагато і при цьому багато їли. Тому ніхто п’яним не був:)

Коли ми від’їжджали від Нового Центру стався кумедний епізод. Ми вже всі сіли в маршрутку і почали їхати. Аж раптом Дмитро питається:"А де моя сумка?". Всі подивилися, але сумки з майже всім провіантом не було. Я одразу впав у ступор, але Дмитро не розгубився. Він зупиняє маршрутку, каже водію, щоб той почекав, і біжить як Форрест Гамп до Нового Центру за сумкою. Прибіг приблизно через 1.5 хвилини назад вже з сумкою, ну дуже швидко повернувся:) Ми навіть почали жартувати, що він ледь до олімпійського рекорду не добіг, тому що на повороті трохи забарився:) А насправді нам дуже пощастило, що ми лише метрів 500 від’їхали.


Виявилося, що Дмитро поставив сумку на лавку, де ми всі залишили наші сумки, і пішов за квитками. А потім, коли вертався, одразу попрямував у маршрутку. Всі ж інші і я взяли свої сумки і сіли в маршрутку:) А про сумку Дмитра я забув, завтикав, і вона залишилася стояти там:(

Далі трохи фоток з мого смарта. Потім ще додам.



Читати далі...

Подарунок для брата

У неділю 5 квітня в України відзначали День Геолога. Мій брат як раз і навчається на гідрогеолога. Тому виріши його привітати.

Подарував йому навушники для плеєра. Бо попередні в нього зламалися. Насправді я купив ці навушники, щоб привітати Дмитра з Днем Народження в кінці квітня. Просто ціна на навушники була дуже привабливою. Тому і вирішив раніше купити.
Але я знаю, що брату вони потрібні. І лежать вони тупо вдома. От і з'явився привід подарувати їх.
Отже, на ДН доведеться щось інше купувати. Нічого, знайдемо щось цікаве.
Головне, що Дмитро не чекав такого подарунка і йому було дуже приємно.
А мені було вдвічі приємніше, що я порадував брата:)

Читати далі...