Нотатки з Криму. Підсумки.

Насправді, я дуже помилився у своїх судженнях на рахунок людей, з ким відпочивав на травневі свята. Одразу тут хочеться зробити висновок, що так поспішно як я судити про людей не можна. Завжди потрібен час на знайомство з людиною та формування думки про неї.

Спочатку дійсно враження від компанії були не дуже. Але потім стало зрозуміло, що люди - це люди. І потрібно поважати всіх, бо всі ми різні. Саме це і є запорукою цікавого життя у взаємодії різних, а часом антагоністичних, характерів.

Можу сказати, що в кінці подорожі я можу назвати лише 2-3 імені, з якими мені не хотілося б проводити час в майбутньому. Виявилося, що так або інакше, більшість в нашій компанії були перед усім особистостями. Тобто людьми, що мають свої "фішки", свої особливості характеру і вдачі, що і робить з просто людини "особистість".