Вчора купив собі цей модем разом з тарифом Вільний Інтернет від Київстара. Бо за 300 гривень, що коштує сам модем там дають ще 5 гб трафіку. Щоправда трафік 2G. Але мені зараз і цього вистачає. В принципі пошта, рідер і перегляд сайтів працюють комфортно для мене.
Взагалі в мене може як модем працювати мій телефон Нокіа 5800. І ї ним користався з сімкою Утел. Але телефоном в якості модема не дуже зручно користуватися, бо я його для Лайфу в основному використовую. І тому потрібно туди сюди постійно картки міняти. Хоча й в тедефону 5800 дуже суттєва перевага-це роздача інету по вай фай.
Отже щоб звільнити телефон від використання в якості модема я купив справжній 3G модем ZTE MF100. Він був залочений під Київстар. І сімку іншого оператора ніяк не хотів бачити. Я почав шукати спосіб розблокувати цей модем.
Перше, що я знайшов - це зміна образу з ПО для використання інтернету. Зробив, але сімку всеодно не було прийнято.
по-друге, я знайшов класну статтю на хабрі для перепрошивки можемів ZTE MF626/627. Деякі кажуть, що ці моделі дуже схожі і цей спосіб підійде і для мого модема. Але я не хотів ризикувати. Тому почав щукати далі. Виявилося, що є спеціальні програми які видають код розблокування. Але в мене нічого не питала програм про ввеення коду. Багато шахраїв зароблябть на продажу цих кодів. Але ми ж нічого не купляємо. Тоді я знайшов програму яка мала просто програмно зробити мені анлок. Я думав, що це разводілово. А виявилося, що це не так, і я за дві секунди розблокував моем. Тепер в нього можна будь яку сімкк вставляти, вводити налаштування і користуватися інетом.
В мене все.
Читати далі...
понеділок, 13 вересня 2010 р.
середа, 9 червня 2010 р.
Як в Discovery Channel
Коли в нас тільки почали транслювати західні ТВ-канали, найбільше я захопився переглядом Discovery Channel.
Там було багато передач цікавих. Одна з них - це передача про великі інженерні споруди - про всілякі мости, аеропорти і т.д. і т.п. Мені дуже подобалося дивитися на тих крутих інженерів, які будували ті величезні та недешеві обєкти. Тоді я думав про те, що і я хотів би бути таким інженером.
Зараз я ще не є таким інженером. Але я зараз працюю на проекті, в який вклали десь 100 млн. доларів. Що немало. Я бачу цих крутих інженерів кожного дня і вітаюся з ними. Тому можна сказати, що мої мрії хоч трохи, але стають ближчими:)
Хтозна, може через десять років і я буду інженером на якомусь дуже дорогому проекті? А я був би не проти:)
Читати далі...
Там було багато передач цікавих. Одна з них - це передача про великі інженерні споруди - про всілякі мости, аеропорти і т.д. і т.п. Мені дуже подобалося дивитися на тих крутих інженерів, які будували ті величезні та недешеві обєкти. Тоді я думав про те, що і я хотів би бути таким інженером.
Зараз я ще не є таким інженером. Але я зараз працюю на проекті, в який вклали десь 100 млн. доларів. Що немало. Я бачу цих крутих інженерів кожного дня і вітаюся з ними. Тому можна сказати, що мої мрії хоч трохи, але стають ближчими:)
Хтозна, може через десять років і я буду інженером на якомусь дуже дорогому проекті? А я був би не проти:)
Читати далі...
середа, 3 березня 2010 р.
Мій третій день в Орджо.
Нарешті закінчив з медоглядом. Дуже неважка процедура, але дуже нервова. Кожен намагається зайняти чергу в усіх кабінетах одночасно, або проходять медогляд колективом, коли один зайняв чергу, а за ним і всі його колеги. Потім я ще провтикав проходження дільничого терапевта перед заключним терапевтом, де годину просидів у черзі. Нічого. Головне, що я вже все пройшов і здав.
Також я пройшов необхідний огляд в медпункті заводу і подивився там цікаве і корисне кіно про надання першої допомоги у випадку переломів, опіків та ураження струмом.
Потім був вже мої перші офіційні півдня на заводі. Бо після медогляду я прийшов якраз на обід.
Ці півдня я вже використав продуктивно - вивчав технологічний процес виготовлення прального порошку на Козаку.
Завтра має бути ще цікавіше. Бо я пройду інструктаж і зможу потрапити вже безпосередньо на будівництво Козака.
Ввечері Майя запросила мене піти в Бульвар, і на що я погодився. Посиділи дуже цікаво. Говорили про культуру арабських країн, про місце жінки в ісламі, про фемінізм та рівні права на роботі. Дискусія і спілкування були супер. Класно провели час:)
Отже, завтра вже "в бой", як сказав мій менеджер:)
Читати далі...
Нарешті закінчив з медоглядом. Дуже неважка процедура, але дуже нервова. Кожен намагається зайняти чергу в усіх кабінетах одночасно, або проходять медогляд колективом, коли один зайняв чергу, а за ним і всі його колеги. Потім я ще провтикав проходження дільничого терапевта перед заключним терапевтом, де годину просидів у черзі. Нічого. Головне, що я вже все пройшов і здав.
Також я пройшов необхідний огляд в медпункті заводу і подивився там цікаве і корисне кіно про надання першої допомоги у випадку переломів, опіків та ураження струмом.
Потім був вже мої перші офіційні півдня на заводі. Бо після медогляду я прийшов якраз на обід.
Ці півдня я вже використав продуктивно - вивчав технологічний процес виготовлення прального порошку на Козаку.
Завтра має бути ще цікавіше. Бо я пройду інструктаж і зможу потрапити вже безпосередньо на будівництво Козака.
Ввечері Майя запросила мене піти в Бульвар, і на що я погодився. Посиділи дуже цікаво. Говорили про культуру арабських країн, про місце жінки в ісламі, про фемінізм та рівні права на роботі. Дискусія і спілкування були супер. Класно провели час:)
Отже, завтра вже "в бой", як сказав мій менеджер:)
Читати далі...
вівторок, 2 березня 2010 р.
Оце вже мій другий день в Орджо.
Вчора і приїхав і почав процедуру працевлаштування. На жаль не вдалося вчора пройти здачу крові, а тому процес необхідного медогляду затягнувся, бо лише завтра я отримаю результати аналізів, а з ними і висновок. Тобто з середи я починаю працювати.
Живу в тій самій квартирі і кімнаті, що і влітку. Як так вийшло - навіть і не знаю. Хотілося мені жити в іншій квартирі, але якось не вийшло. Нічого мені і тут непогано.
В мене нові сусіди. Це Віка та Сергій. Дуже цікаві особистості. Особливо Сергій. Він 4 роки навчався в Кембріджі. Це щось говорить про нього. Однозначно.
Думаю, що на вихідних заведу блог окремий, де буду постити про стажування. Хочу ще туди відео притулити:)
А так все нічого. Ніяк недочекаюсь як почну вже працювати.
Читати далі...
Вчора і приїхав і почав процедуру працевлаштування. На жаль не вдалося вчора пройти здачу крові, а тому процес необхідного медогляду затягнувся, бо лише завтра я отримаю результати аналізів, а з ними і висновок. Тобто з середи я починаю працювати.
Живу в тій самій квартирі і кімнаті, що і влітку. Як так вийшло - навіть і не знаю. Хотілося мені жити в іншій квартирі, але якось не вийшло. Нічого мені і тут непогано.
В мене нові сусіди. Це Віка та Сергій. Дуже цікаві особистості. Особливо Сергій. Він 4 роки навчався в Кембріджі. Це щось говорить про нього. Однозначно.
Думаю, що на вихідних заведу блог окремий, де буду постити про стажування. Хочу ще туди відео притулити:)
А так все нічого. Ніяк недочекаюсь як почну вже працювати.
Читати далі...
четвер, 25 лютого 2010 р.
Так напрягає цей період свят 14 лютого, 23 лютого та 8 березня.
В мене немає жодного бажання святкувати ці нібито свята. Якщо перше не дуже напрягає, бо коханої людини в мене нема, то два інших тхнуть совком та брехнею.
23 мене вітали. По правді я дякував лише з вічливості, але нічого святкового не відчував. Для більшості це просто привід випити. Впевнений, що мало хто зможе хоч якось розтлумачити, чому дєнь мужчін треба саме 23 відзначати.
Так само буде і восьмого березня. Особисто я привітаю лише тих жінок, яких буде нечемно не привітати. Тобто просто тих, кого зустріну або з ким буду розмовляти 8 березня. І вітання мої також будуть не від щирого серця, а так - щоб не образилися і не задавали додаткових тупих питань, чому це я не вітаю. Тобто просто не буду таким собі розумником.
Відверто жаль людей, які не хочуть думати і включати мозок, ставлячи фан на перше місце. Хоча це їх вибір, і я не є його часткою.
Думається, що 14 лютого я не святкую, бо нема з ким. Якщо б було навпаки, то я точно мав би святкувати це вигадане комерційне свято. Не знаю. Але з досвіду мого хорошого друга, який поділяє мою думку на ці свята, виходить, що треба вітати жінок на ці фантомні свята. Бо вони дуже ображаються і ніяким чином думати не хочуть. Факт подарунка 14 та 8 для них є вельми необхідною умовою уваги та кохання.
Хоча, можливо, певна кількість дівчат розуміє штучність цих свят, але, мабуть, дуже їм неприємно потрапити в ситауцію, коли всіх вітають казна з чим, а їх взагалі не вітають.
Я от 23 взагалі ніяк не чекав. Отримав я декілька привітань. Але з цього ніякого щастя не отримав, навіть навпаки. Тепер я в деякому сенсі забов'язаний привітати тих дівчат 8 березня.
Мда...
Читати далі...
В мене немає жодного бажання святкувати ці нібито свята. Якщо перше не дуже напрягає, бо коханої людини в мене нема, то два інших тхнуть совком та брехнею.
23 мене вітали. По правді я дякував лише з вічливості, але нічого святкового не відчував. Для більшості це просто привід випити. Впевнений, що мало хто зможе хоч якось розтлумачити, чому дєнь мужчін треба саме 23 відзначати.
Так само буде і восьмого березня. Особисто я привітаю лише тих жінок, яких буде нечемно не привітати. Тобто просто тих, кого зустріну або з ким буду розмовляти 8 березня. І вітання мої також будуть не від щирого серця, а так - щоб не образилися і не задавали додаткових тупих питань, чому це я не вітаю. Тобто просто не буду таким собі розумником.
Відверто жаль людей, які не хочуть думати і включати мозок, ставлячи фан на перше місце. Хоча це їх вибір, і я не є його часткою.
Думається, що 14 лютого я не святкую, бо нема з ким. Якщо б було навпаки, то я точно мав би святкувати це вигадане комерційне свято. Не знаю. Але з досвіду мого хорошого друга, який поділяє мою думку на ці свята, виходить, що треба вітати жінок на ці фантомні свята. Бо вони дуже ображаються і ніяким чином думати не хочуть. Факт подарунка 14 та 8 для них є вельми необхідною умовою уваги та кохання.
Хоча, можливо, певна кількість дівчат розуміє штучність цих свят, але, мабуть, дуже їм неприємно потрапити в ситауцію, коли всіх вітають казна з чим, а їх взагалі не вітають.
Я от 23 взагалі ніяк не чекав. Отримав я декілька привітань. Але з цього ніякого щастя не отримав, навіть навпаки. Тепер я в деякому сенсі забов'язаний привітати тих дівчат 8 березня.
Мда...
Читати далі...
середа, 24 лютого 2010 р.
Отримання диплому
Намагався сьогодні отримати всі підписи в обхідному листі, на підставі якого видають диплом. Який же я, блін, наївний!
А справа вся в тому, що отримав я майже всіх крім відділу зв'язку з виробництвом. Це той відділ, що має мене працевлаштовувати як бюджетника. Але звісно що крім КБ, куди я йти не хочу, мені нічого не можуть там запропонувати. І не в КБ тут справа, а в тому, що я просто так диплома отримати не можу, бо маю обов'язково бути працевлаштованим. Моїм працевлаштуванням взагалі-то має опікуватися держава, бо вона мене за державний кошт навчила, щоб я на неї хоч трохи пропрацював. Але виходить так, що я їй непотрібен. Ось і бачимо на скільки "ефективно" працює держава у сфері освіти - готує спеціалістів, які їй непотрібні.
І це ще не все. Зараз я маю зробити за державу те, що вона або не може або не хоче робити. Тобто мені потрібно хоча б формально працевлаштуватися на підприємство з державною часткою власності, щоб формально відмазати державу, що нібито я їй потрібен, і вона мене працевлаштувала. Отака от правда жизні.
Люблять в нас ще з часів совка займатися не чимось потрібним, а імітацією бурхливої діяльності. Наче все чудово працює, і всі задоволені.
Не знаю, що я буду робити. Спробую взяти справку в ПГ. Думаю, що проконає.
В ПГ добре, що я працевлаштуюсь на інженерну спеціальність. Все одно диплом я ще не скоро побачу. Минулому випуску дали влітку.
Читати далі...
А справа вся в тому, що отримав я майже всіх крім відділу зв'язку з виробництвом. Це той відділ, що має мене працевлаштовувати як бюджетника. Але звісно що крім КБ, куди я йти не хочу, мені нічого не можуть там запропонувати. І не в КБ тут справа, а в тому, що я просто так диплома отримати не можу, бо маю обов'язково бути працевлаштованим. Моїм працевлаштуванням взагалі-то має опікуватися держава, бо вона мене за державний кошт навчила, щоб я на неї хоч трохи пропрацював. Але виходить так, що я їй непотрібен. Ось і бачимо на скільки "ефективно" працює держава у сфері освіти - готує спеціалістів, які їй непотрібні.
І це ще не все. Зараз я маю зробити за державу те, що вона або не може або не хоче робити. Тобто мені потрібно хоча б формально працевлаштуватися на підприємство з державною часткою власності, щоб формально відмазати державу, що нібито я їй потрібен, і вона мене працевлаштувала. Отака от правда жизні.
Люблять в нас ще з часів совка займатися не чимось потрібним, а імітацією бурхливої діяльності. Наче все чудово працює, і всі задоволені.
Не знаю, що я буду робити. Спробую взяти справку в ПГ. Думаю, що проконає.
В ПГ добре, що я працевлаштуюсь на інженерну спеціальність. Все одно диплом я ще не скоро побачу. Минулому випуску дали влітку.
Читати далі...
Поточне
В універі проходжу обхідний лист. Сьогодні вже з бібліотеками розрахувався. Завтра далі піду проходити.
Також я вирішую питання про надання мені додатку до диплому, де буде вказано, що я ще маю право перекладати тексти на технічну тематику. Завтра маю побачити Майданюка і взяти в нього виписку з протоколу про захист англійською. І далі вже продовжити оформлення.
Ходив на німецьку після місячної перерви. Роблю багато помилок. Але відчуваю, що мій рівень зростає. І яцим дуже задоволений. Завів нового зошити. Почну вивчати слова по картках, як радила мені Катя. Треба для карток спеціальний конвертик в зошит вклеїти.
Ніяк не вистачає зараз часу нормально зайнятися лептомом. Єдине, що зробив, це поставив Windows 7. Ще зрозумів, як ставити лінух. А часу на все це поки що не маю.
Взагалі цікава ситуація виходить. Я собі напридумав купу цікавих завдань, що буду робити після дипломування. Це і німецька, і швидкісний друк на клавіатурі, і створення нового блогу, і вивчення елементарних веб технологій і т.д. Але виявмлося, що все це непотрібно, бо я і так маю купу справ. І байдики бити ніколи.
Отак от.
Читати далі...
Також я вирішую питання про надання мені додатку до диплому, де буде вказано, що я ще маю право перекладати тексти на технічну тематику. Завтра маю побачити Майданюка і взяти в нього виписку з протоколу про захист англійською. І далі вже продовжити оформлення.
Ходив на німецьку після місячної перерви. Роблю багато помилок. Але відчуваю, що мій рівень зростає. І яцим дуже задоволений. Завів нового зошити. Почну вивчати слова по картках, як радила мені Катя. Треба для карток спеціальний конвертик в зошит вклеїти.
Ніяк не вистачає зараз часу нормально зайнятися лептомом. Єдине, що зробив, це поставив Windows 7. Ще зрозумів, як ставити лінух. А часу на все це поки що не маю.
Взагалі цікава ситуація виходить. Я собі напридумав купу цікавих завдань, що буду робити після дипломування. Це і німецька, і швидкісний друк на клавіатурі, і створення нового блогу, і вивчення елементарних веб технологій і т.д. Але виявмлося, що все це непотрібно, бо я і так маю купу справ. І байдики бити ніколи.
Отак от.
Читати далі...
Диплом у вузькому колі.
В четвер відзначали захист диплому в кафе, куди я не пішов, зрозуміло з яких причин. А тому я відзначав його в іншій кумпанії:)
В понеділок поїхав на турбазу з одногрупниками відзначити дипломування. Нє, ну всьо було супер. І компанія класне, і весело, і розмови розумні, і м'ясо смачно приготували. Але ж завжди знайдеться якась фігня. І цього разу вона підкралася з того боку, з якого і слід було чекати. А я блін і втикнув і прогавив. В мене завжди були ”чудові” взаємовідносини з Серьожою. І тут вони зіграли своє. Мені він як мінімум просто не подобається, і я вже 2 рази обіцяв собі, що не буду з ним спілкуватися. Але цього разу вирішив жеж наплювати на це, щоб відзначити з хорошими людьми своє дипломування. Можливо, і нічого поганого Сєрьожа не зробив, але я не хотів такого саме від нього. Зробив би цей жарт хтось би інший я б так не вибухнув. Дякую хлопцям, що вмовили мене залишитися. Наступного разу точно з Серьожою нікуди не піду і пити з ним не буду. Ну це вже втретє і в останнє. Я намагався, але не вийшло.
А так я ніколи не забуду як задвінуло Андрюшу, його танці напівголим біля стіни, як він намагався забрати цигарки в Сєрьожи та Діми, як ми біси гнали у номері та потім спали вчотирьох на двох кроватях. Я також і бої очеретом запам'ятаю, але з трохи неприємним забарвленням.
Дякую всім, хто там був за чудовий відпочинок.
Читати далі...
В понеділок поїхав на турбазу з одногрупниками відзначити дипломування. Нє, ну всьо було супер. І компанія класне, і весело, і розмови розумні, і м'ясо смачно приготували. Але ж завжди знайдеться якась фігня. І цього разу вона підкралася з того боку, з якого і слід було чекати. А я блін і втикнув і прогавив. В мене завжди були ”чудові” взаємовідносини з Серьожою. І тут вони зіграли своє. Мені він як мінімум просто не подобається, і я вже 2 рази обіцяв собі, що не буду з ним спілкуватися. Але цього разу вирішив жеж наплювати на це, щоб відзначити з хорошими людьми своє дипломування. Можливо, і нічого поганого Сєрьожа не зробив, але я не хотів такого саме від нього. Зробив би цей жарт хтось би інший я б так не вибухнув. Дякую хлопцям, що вмовили мене залишитися. Наступного разу точно з Серьожою нікуди не піду і пити з ним не буду. Ну це вже втретє і в останнє. Я намагався, але не вийшло.
А так я ніколи не забуду як задвінуло Андрюшу, його танці напівголим біля стіни, як він намагався забрати цигарки в Сєрьожи та Діми, як ми біси гнали у номері та потім спали вчотирьох на двох кроватях. Я також і бої очеретом запам'ятаю, але з трохи неприємним забарвленням.
Дякую всім, хто там був за чудовий відпочинок.
Читати далі...
неділя, 21 лютого 2010 р.
Я вертаюсь до свого звичного ритму життя після дипломування.
Сьогодні як за звичай пішов плавати з друзями в басейн.
Нарешті я сходив до перукаря, бо вже 2 місяці не підстригався.
Почав встановлювати потрібне пз на свій ноут, який був придбаний ще напочатку лютого. Думаю там дві системи поставити: віндовс та лінух.
Продовжив читати книжки і робити зарядку вранці.
Читати далі...
Сьогодні як за звичай пішов плавати з друзями в басейн.
Нарешті я сходив до перукаря, бо вже 2 місяці не підстригався.
Почав встановлювати потрібне пз на свій ноут, який був придбаний ще напочатку лютого. Думаю там дві системи поставити: віндовс та лінух.
Продовжив читати книжки і робити зарядку вранці.
Читати далі...
четвер, 18 лютого 2010 р.
Я знищений. І зробив я це сам. Методично і послідовно я вбив те, за ради чого я більш менш наполегливо працював. Дуже сумно. І головне тут те, що якось це треба пояснити. Куди ділася моя дисципліна та відповідальність, яку я набув ще в школі. До кінця четвертого курсу вона ще була присутня. Але треба бути чесним перед собою. Я давно вже відчував, що щось не те зі мною. Мабуть переломний момент настав на третьому курсі, коли я був на практиці в кб. От тоді я й почав мало по малу забивати на навчання.
До цієї практики в кб я дійсно вірив, що якщо дуже хорошо навчатися і бути розумним, то перед тобою відкриті всі двері і зі знаннями ти можеш досягнути всього, що забажаєш. О, як же я помилявся. На тій практиці я бачив просто супер розумних людей, які ледве зводять кінці з кінцями, ходять в одязі, якому вже майже як мені років і т.д. Чомусь я не так собі представляв розумних людей. Навіть на захисті добродій з кб запрошував нас туди працювати і казав, що там сила силенна розумних людей. І це правда. Але чомусь ці розумники не можуть себе нормально прогодувати. Щось тут не те. І після цього я і почав забивати по троху. Тут зіграла велику моя відвертість. Мені дуже важко займатися чимось, де я відверто не бачу змісту. Звісно, що треба бути повним бовдуром, щоб вважати, що навчання на фізтеху нічого не дає. Воно дає і багато дає. Але щось в мені зіграло таке, що відбило моє прагнення до навчання всерйоз і надовго.
Досить важко собі в цьому признатися, що я завжди любив робити щось за що тебе похвалять. І в школі я тому і вчиася добре, бо за це мене ставили як приклад, я був на хорошому рахунку і мене там любили. В універі все по-іншому. Там неважливо насправді як ти вчишся. Відмінник ти чи ні. Всім до цього немає діла. Лише пару раз я відчув, що я маю якусь перевагу як відминник. В школі було все навпаки.
Отже, я просрав все що тільки можна було. Фактично я спіймав фейл, який дуже важко переварити. Бо тут виходить так, що мої відмінні оцінки за всі п'ять з половиною років я просто просрав. Це неприємно. А вдвічі неприємно це тим, що це об'єктивно і мені важко навіть придумати, де пройшла несправедливсть з боку викладачів.
Хоча є тут момент, який мене не виправдає, але тінь на кафедру кине.всі знають, що більшість дипломів це на 90 відсотків дралоскоп та копі паст. В можму випадку ні перше ні друге ніяк не було можливо, бо моя тема оригінальна і нова. Думаю, що вони сподівалися на мене, як на здібного студента, і видали нестандартну тему.
Ця нестандартна тема потребує дослідження і матеріалу. Якщо більшість студентів з моєї групи або отримали по суті готові дипломи, або зкомпонували свій з декількох інших я такої можливості не мав. Спочатку я намагався щось знайти по цій тематиці. Але все, що я отримував в якості рекомендацій, було накшталт піди і подивись в інеті. Я намагався шукати. Але знаходив лише малюнки без креслень, досліджень та розрахунків, що мої колеги вже звісно мали. Після цього опускалися руки. Хоча зараз я відчуваю, де треба було б додати, щоб нормально захиститися. І це не дуже важко. Але зараз вже все втрачено і полімери я просрав.
Взагалі мій фейл також кидає тінь на кафедру. Як це так вийшло, що відминник, вакалавр з відзнакою та взагалі хороший студент так провалився на дипломі? Це також їх недопрацювання. Я впевнений в цьому. І зараз я бачу, як можливо було б мене направити в правильне русло. Можна було і на практику зкерувати кудись по темі, а не просто для галочки.
Як не крути, я винен сам. Як не як можна було легко зробити так, щоб захиститися феєрично і успішно, не дивляись на об'єктивні причини.
Важко буде тепер бачити викладачів. Хоча за ту ахінею я б сам п'ять не поставив. А мені від цього не легше. І як всі нормальні люди вини на собі я відчувати не хочу, хоча б і об'єктивною є вона. Тому я звинувачую подумки викладачів, які ухвалили рішення, що мене не задовольняє.
Тепер я маю не наступити на ці граблі втретє. Бо граблі з бакалавром також були. Я думав про аспірантуру. Але думаю, що туди мені дорога закрита. Бо претендентів туди багато. Якщо б можна було просто туди вступати я б мав багато шансів, тому що там як екзамен є іноземна мова, якою мало хто може похвалитися з моїх колег. Але для аспірантури це фігня. Бо туди або беруть або ні. Екзамени там формальність.
Подивимося що буде далі. Дуже добре, що я відчуваю, як мене відпускає після цього шоку, закінчуючи писати цей пост.
Читати далі...
До цієї практики в кб я дійсно вірив, що якщо дуже хорошо навчатися і бути розумним, то перед тобою відкриті всі двері і зі знаннями ти можеш досягнути всього, що забажаєш. О, як же я помилявся. На тій практиці я бачив просто супер розумних людей, які ледве зводять кінці з кінцями, ходять в одязі, якому вже майже як мені років і т.д. Чомусь я не так собі представляв розумних людей. Навіть на захисті добродій з кб запрошував нас туди працювати і казав, що там сила силенна розумних людей. І це правда. Але чомусь ці розумники не можуть себе нормально прогодувати. Щось тут не те. І після цього я і почав забивати по троху. Тут зіграла велику моя відвертість. Мені дуже важко займатися чимось, де я відверто не бачу змісту. Звісно, що треба бути повним бовдуром, щоб вважати, що навчання на фізтеху нічого не дає. Воно дає і багато дає. Але щось в мені зіграло таке, що відбило моє прагнення до навчання всерйоз і надовго.
Досить важко собі в цьому признатися, що я завжди любив робити щось за що тебе похвалять. І в школі я тому і вчиася добре, бо за це мене ставили як приклад, я був на хорошому рахунку і мене там любили. В універі все по-іншому. Там неважливо насправді як ти вчишся. Відмінник ти чи ні. Всім до цього немає діла. Лише пару раз я відчув, що я маю якусь перевагу як відминник. В школі було все навпаки.
Отже, я просрав все що тільки можна було. Фактично я спіймав фейл, який дуже важко переварити. Бо тут виходить так, що мої відмінні оцінки за всі п'ять з половиною років я просто просрав. Це неприємно. А вдвічі неприємно це тим, що це об'єктивно і мені важко навіть придумати, де пройшла несправедливсть з боку викладачів.
Хоча є тут момент, який мене не виправдає, але тінь на кафедру кине.всі знають, що більшість дипломів це на 90 відсотків дралоскоп та копі паст. В можму випадку ні перше ні друге ніяк не було можливо, бо моя тема оригінальна і нова. Думаю, що вони сподівалися на мене, як на здібного студента, і видали нестандартну тему.
Ця нестандартна тема потребує дослідження і матеріалу. Якщо більшість студентів з моєї групи або отримали по суті готові дипломи, або зкомпонували свій з декількох інших я такої можливості не мав. Спочатку я намагався щось знайти по цій тематиці. Але все, що я отримував в якості рекомендацій, було накшталт піди і подивись в інеті. Я намагався шукати. Але знаходив лише малюнки без креслень, досліджень та розрахунків, що мої колеги вже звісно мали. Після цього опускалися руки. Хоча зараз я відчуваю, де треба було б додати, щоб нормально захиститися. І це не дуже важко. Але зараз вже все втрачено і полімери я просрав.
Взагалі мій фейл також кидає тінь на кафедру. Як це так вийшло, що відминник, вакалавр з відзнакою та взагалі хороший студент так провалився на дипломі? Це також їх недопрацювання. Я впевнений в цьому. І зараз я бачу, як можливо було б мене направити в правильне русло. Можна було і на практику зкерувати кудись по темі, а не просто для галочки.
Як не крути, я винен сам. Як не як можна було легко зробити так, щоб захиститися феєрично і успішно, не дивляись на об'єктивні причини.
Важко буде тепер бачити викладачів. Хоча за ту ахінею я б сам п'ять не поставив. А мені від цього не легше. І як всі нормальні люди вини на собі я відчувати не хочу, хоча б і об'єктивною є вона. Тому я звинувачую подумки викладачів, які ухвалили рішення, що мене не задовольняє.
Тепер я маю не наступити на ці граблі втретє. Бо граблі з бакалавром також були. Я думав про аспірантуру. Але думаю, що туди мені дорога закрита. Бо претендентів туди багато. Якщо б можна було просто туди вступати я б мав багато шансів, тому що там як екзамен є іноземна мова, якою мало хто може похвалитися з моїх колег. Але для аспірантури це фігня. Бо туди або беруть або ні. Екзамени там формальність.
Подивимося що буде далі. Дуже добре, що я відчуваю, як мене відпускає після цього шоку, закінчуючи писати цей пост.
Читати далі...
неділя, 7 лютого 2010 р.
(title unknown)
Я як раз про це нещодавно думав.
Так, інформаційне поле існує:)
ЗІ. Dadakinder, звісно, мудак. Думаю, що це пояснювати не треба:)
Читати далі...
Так, інформаційне поле існує:)
ЗІ. Dadakinder, звісно, мудак. Думаю, що це пояснювати не треба:)
Читати далі...
субота, 6 лютого 2010 р.
середа, 3 лютого 2010 р.
Логіка «меншого зла»
Логіка «меншого зла»: "
Читати далі...
Для того, щоб визначити логічну стрункість тієї чи іншої тези, можна звести її до абсурду. Тоді всі її приохвані та не дуже помітні вади одразу стають очевидними. Візьмемо меншовартісну холуйську нацдемівську логіку "меншого зла".
Логіка «меншого зла»:
Тимошенко - Янукович. Тимошенко – менше зло.
Янукович – Симоненко. Янукович – менше зло.
Симоненко – Вітренко. Симоненко – менше зло.
Вітренко – Марков. Вітренко – менше зло.
Марков – Чікатіло. Марков – менше зло.
Чікатіло – Сатана. Чікатіло – менше зло.
Сатана-1 та Сатана-2. Хтось з них все-таки менше зло, бо голосуючи проти всіх або не йдучи на вибори, ти приводиш до влади ще гіршого Сатану! Так що рятуймо Україну!
"Читати далі...
понеділок, 1 лютого 2010 р.
Мені б у небо / Up in the Air
Подивився я це кіно. Мені воно спдобалося. Цікаво і пізнавально для мене.
Тепер, на що я звернув увагу.
1. Джордж Клуні красавчік. Він виглядає дуже класно. Чоловік з харизмою, в чудовій фізичній формі - недарма дівчата на нього всі заглядаються:) А сивина, що з'явилася у нього на скронях, лише додає йому бонусів як зрілого, досвідченого та успішного чоловіка.
2. Герой Джорджа Клуні веде таке життя, де з жінками він має нечасті зустрічи, які їх не до чого не забов'язують. І здається, що він задоволений цим. Але через низку подій в фільмі герой Клуні розуміє, що хоче мати поряд жінку, з якою він може мати серйозніші стосунки.
Тобто нам показують певну хибність життєвої позиції героя.
Особисто мене в даному випадку цікавить те, як можна мати секс з дівчиною, а потім не відчувати ніяких забов'язань та емоцій.
Мабуть, я ще не доріс:)
3. Жінка, з якою Клуні має нечасті зустрічі, і в яку він потім певним чином закохується, насправді веде подвійне життя. Вдома вона жінка свого чоловіка, а у відрядженнях вона дає собі свободу по суті у подружніх зрадах.
Коли я дивився кіно, то я в це не повірив. Не повірив в те, що вона може бути щасливою, маючи такий спосіб життя.
Але я мабуть помилявся. Бо я пішов читати жж-ком'юніті і надибав жж, де жінка веде таке саме життя, як і героіня в кіно. При чому ця жж-юзер цим дуже пишається і роздає направо і наліво всілякі поради накшталт того, чи можна зізнаватися в зрадах чи ні, або які чоловіки кращі подружні чи вільні і т.д. і т.п. З прочитаного там стало зрозуміло, що така ситуація можлива за певних обставин. Хоча, якщо чесно, мій стереотипний мозок цього зрозуміти в повному обсязі не може.
Висновок такий, що це чудове кіно, яке спонукає мене думати і просуватися далі у протистоянні зі своїми стереотипами.
ЗІ. Несподобалося, що там немає хеппі енду. Але цей прийом тут дуже доречний.
Читати далі...
Тепер, на що я звернув увагу.
1. Джордж Клуні красавчік. Він виглядає дуже класно. Чоловік з харизмою, в чудовій фізичній формі - недарма дівчата на нього всі заглядаються:) А сивина, що з'явилася у нього на скронях, лише додає йому бонусів як зрілого, досвідченого та успішного чоловіка.
2. Герой Джорджа Клуні веде таке життя, де з жінками він має нечасті зустрічи, які їх не до чого не забов'язують. І здається, що він задоволений цим. Але через низку подій в фільмі герой Клуні розуміє, що хоче мати поряд жінку, з якою він може мати серйозніші стосунки.
Тобто нам показують певну хибність життєвої позиції героя.
Особисто мене в даному випадку цікавить те, як можна мати секс з дівчиною, а потім не відчувати ніяких забов'язань та емоцій.
Мабуть, я ще не доріс:)
3. Жінка, з якою Клуні має нечасті зустрічі, і в яку він потім певним чином закохується, насправді веде подвійне життя. Вдома вона жінка свого чоловіка, а у відрядженнях вона дає собі свободу по суті у подружніх зрадах.
Коли я дивився кіно, то я в це не повірив. Не повірив в те, що вона може бути щасливою, маючи такий спосіб життя.
Але я мабуть помилявся. Бо я пішов читати жж-ком'юніті і надибав жж, де жінка веде таке саме життя, як і героіня в кіно. При чому ця жж-юзер цим дуже пишається і роздає направо і наліво всілякі поради накшталт того, чи можна зізнаватися в зрадах чи ні, або які чоловіки кращі подружні чи вільні і т.д. і т.п. З прочитаного там стало зрозуміло, що така ситуація можлива за певних обставин. Хоча, якщо чесно, мій стереотипний мозок цього зрозуміти в повному обсязі не може.
Висновок такий, що це чудове кіно, яке спонукає мене думати і просуватися далі у протистоянні зі своїми стереотипами.
ЗІ. Несподобалося, що там немає хеппі енду. Але цей прийом тут дуже доречний.
Читати далі...
пʼятниця, 29 січня 2010 р.
неділя, 24 січня 2010 р.
День Народження 2010
Як завжди, 21 січня, кожного року я святкую свій день народження. Цього року мені стукнуло вже 23. Багатенько. Але до 25 років в мене є ще пара років, щоб само вдосконалитися:)
Отже, святкував я у тій самій компанії, що і останні років 4-5. Тобто з людьми, яких вважаю найріднішими у своєму житті і з ким завжди себе відчуваю у своїй тарілці. Ц Ілля, Кастен, Артем aka Ice, і мій брат Дмитро. Дуже приємно, що цього разу до нас приєдналася дівчина мого брата Саша. І напроти трохи сумно, що з поважної причини не змогла прийти дівчина Артема Настя.
Цього разу ми святкували в Пузатій Хаті. Це було в нас перший раз. Але як на мене було чудово. Я взяв на себе всі витрати по частині алкоголю і напоях, а за страви всі платили окремо. Хотілося б, звичайно, все самому проплатити, але на жаль цього на разі не можу собі дозволити.
Пузата Хата як і за звичай радувала нас помірними цінами на страви. А от алкоголь там недешевий. Десь разів в 4 дорожчий ніж в магазині. І це як на мене правильно. Бо таким чином відпадає бажання пити там великий кількості латентних алкашів. Тому в Пузатій Хаті важко зустріти цей неприємний контингент. Етахарашо:)
Тепер черга за подарунками. Агласім весь спісачєк:
1. Спортивна сумка Адідас - Ілля, Кастен, Дмитро
2. Т. Каляндрук "Загадки козацьких характерників" - Артем і Настя
3. Чоловічий ремінь для штанів - Дмитро особисто (не чекав)
4. Банний халат - тато і мама
5. Вітальна картка "З 50-річчям" - Саша ( Дуже дякую тобі:) )
6. Гроші - від тьоті, крещеного, дідуся.
Ще Ден і Катя казали, що мають для мене подарунок, який прилетить разом з Катею в Україну:)
Багато людей мене привітали ВКонтакті, десь 82 людини за моїми підрахунками. 6 написали мені смс з привітання. 2 написали мені у Facebook. 3 привітали мене електронкою. Дуже приємно. А тому всім дякую.
Читати далі...
Отже, святкував я у тій самій компанії, що і останні років 4-5. Тобто з людьми, яких вважаю найріднішими у своєму житті і з ким завжди себе відчуваю у своїй тарілці. Ц Ілля, Кастен, Артем aka Ice, і мій брат Дмитро. Дуже приємно, що цього разу до нас приєдналася дівчина мого брата Саша. І напроти трохи сумно, що з поважної причини не змогла прийти дівчина Артема Настя.
Цього разу ми святкували в Пузатій Хаті. Це було в нас перший раз. Але як на мене було чудово. Я взяв на себе всі витрати по частині алкоголю і напоях, а за страви всі платили окремо. Хотілося б, звичайно, все самому проплатити, але на жаль цього на разі не можу собі дозволити.
Пузата Хата як і за звичай радувала нас помірними цінами на страви. А от алкоголь там недешевий. Десь разів в 4 дорожчий ніж в магазині. І це як на мене правильно. Бо таким чином відпадає бажання пити там великий кількості латентних алкашів. Тому в Пузатій Хаті важко зустріти цей неприємний контингент. Етахарашо:)
Тепер черга за подарунками. Агласім весь спісачєк:
1. Спортивна сумка Адідас - Ілля, Кастен, Дмитро
2. Т. Каляндрук "Загадки козацьких характерників" - Артем і Настя
3. Чоловічий ремінь для штанів - Дмитро особисто (не чекав)
4. Банний халат - тато і мама
5. Вітальна картка "З 50-річчям" - Саша ( Дуже дякую тобі:) )
6. Гроші - від тьоті, крещеного, дідуся.
Ще Ден і Катя казали, що мають для мене подарунок, який прилетить разом з Катею в Україну:)
Багато людей мене привітали ВКонтакті, десь 82 людини за моїми підрахунками. 6 написали мені смс з привітання. 2 написали мені у Facebook. 3 привітали мене електронкою. Дуже приємно. А тому всім дякую.
Читати далі...
вівторок, 19 січня 2010 р.
Водохреще 2010
Цього року було вельми холодно: був сильний вітер, і температура була десь -10..-14.
Але це мене та моїх друзів не зупинило. І ми все ж таки скупалися в ополонці:)
Відео під катом.
Читати далі...
Але це мене та моїх друзів не зупинило. І ми все ж таки скупалися в ополонці:)
Відео під катом.
 |
| Джерело: Водохрестя 2010 |
Читати далі...
вівторок, 5 січня 2010 р.
Експерименти з зовнішним виглядом
Нещодавно я писав про те, що люблю експериментувати з зачіскою. Зараз я в цьому напрямі нічого не роблю. Але я знайшов дещо інше для себе:)
Десь з осені 2009 я почав помічати, що моя борода вже непогано і росте. Не дуже густо, правда. Коли я був в осінньому поході, то за 2 тижня борода доволі непогано відросла. Тоді я вирішив не голитися, а якось її впорядкувати. Спробував. Наче і непогано вийшло. От тепер і експерментую.
Спочатку проблемою було як слідкувати за бородою. Тобто як її підстригати і як дотримуватися гігієни. Перше я вирішив тим, що позичив у брата електробритву на невизначений термін, і причому цю бритву я йому сам подарував на День Народження:) Класно так вийшло:) В цій бритві є тріммер та зручні насадки для нього, щоб підстригати бороду. А друге я вирішив тим, що просто почитав в інтернеті статті по темі.
Борода дуже зручна тим, що мені непотрібно голитися щодня, бо я тільки 2-3 рази на тиждень її підстригаю і все.
Немає в мене поки що хорошої фотографії зі мною з бородою. Як буде, то закину сюди.
Читати далі...
Десь з осені 2009 я почав помічати, що моя борода вже непогано і росте. Не дуже густо, правда. Коли я був в осінньому поході, то за 2 тижня борода доволі непогано відросла. Тоді я вирішив не голитися, а якось її впорядкувати. Спробував. Наче і непогано вийшло. От тепер і експерментую.
Спочатку проблемою було як слідкувати за бородою. Тобто як її підстригати і як дотримуватися гігієни. Перше я вирішив тим, що позичив у брата електробритву на невизначений термін, і причому цю бритву я йому сам подарував на День Народження:) Класно так вийшло:) В цій бритві є тріммер та зручні насадки для нього, щоб підстригати бороду. А друге я вирішив тим, що просто почитав в інтернеті статті по темі.
Борода дуже зручна тим, що мені непотрібно голитися щодня, бо я тільки 2-3 рази на тиждень її підстригаю і все.
Немає в мене поки що хорошої фотографії зі мною з бородою. Як буде, то закину сюди.
Читати далі...
понеділок, 4 січня 2010 р.
Сімейний стан Вконтактє
Оце поставив я Вкрнтакті, що сімейний стан в мене тіпа ”в активному пошуку”. Звичайно, що все це неправда. Точніше, апріорі я вільний, і думаю про те, що треба якось ворушитися і щось таки робити. Але на разі я займаюся профанацією в цьому напрямку. А тому для мене краще був би статус ”в пасивному пошуку”
. Звучить воно, як на мене, по-дебільному. А тому його і нема в системі.
Так от, коли я поставив, що я нібито активно шукаю, нічого особливого не сталося. Лише одна дівчина(відзначну, що вельми симпатична мені відгукнулася на мій пошук). Я як повний козел і неук в такому спілкуванні все завалив, і після десятка обміну повідомленнями все заглохло.
Як висновок, треба зазначити, що очевидно недостаньо тільки зміни статусу. Ще потрібно бути активним юзером, яким я не є. Тобто потрібно багато спамити в тематичних групах, коментувати фото, писати всяку лабуду на стінах, свої фото постити і т.д. І т.п.
А найголовніше це звичайно аватар. Це як твоя одежа: ”Встрєчают па адьожкє, а праважают па уму”. Треба дуже відповідально підбирати аватар. І потім частенько його змінювати, щоб була динаміка, як в стриптизі:)
Карочє, якось не лежить в мене серце до ВКонтактє (а люди, що мене знають, мабуть спитають, до чого воно взагалі в мене лежить).
ЗІ. Мабуть знову мені скажуть, що я понтів наганяю і пускаю нюні:)
Читати далі...
. Звучить воно, як на мене, по-дебільному. А тому його і нема в системі.
Так от, коли я поставив, що я нібито активно шукаю, нічого особливого не сталося. Лише одна дівчина(відзначну, що вельми симпатична мені відгукнулася на мій пошук). Я як повний козел і неук в такому спілкуванні все завалив, і після десятка обміну повідомленнями все заглохло.
Як висновок, треба зазначити, що очевидно недостаньо тільки зміни статусу. Ще потрібно бути активним юзером, яким я не є. Тобто потрібно багато спамити в тематичних групах, коментувати фото, писати всяку лабуду на стінах, свої фото постити і т.д. І т.п.
А найголовніше це звичайно аватар. Це як твоя одежа: ”Встрєчают па адьожкє, а праважают па уму”. Треба дуже відповідально підбирати аватар. І потім частенько його змінювати, щоб була динаміка, як в стриптизі:)
Карочє, якось не лежить в мене серце до ВКонтактє (а люди, що мене знають, мабуть спитають, до чого воно взагалі в мене лежить).
ЗІ. Мабуть знову мені скажуть, що я понтів наганяю і пускаю нюні:)
Читати далі...
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Публікації
