Знову додав посилання на свій блог у ВКонтакті.
Не знаю, можливо, це змінить ставлення до мене окремих осіб. Але тут нічого не поробиш. Інакше не можна. Я такий, який є. Проблема лише в тому, що мій внутрішній світ багато в чому відмінний від того, що люди бачуть зовні. Я не вважаю, що якимось чином обманюю оточуючих. Просто деякі сторони моєї особистості залишаються для багатьох за кадром, бо я їх не висвітлюю.
Мене всього знає лише мій брат:)
Отже, читайте, люди, комментуйте, як припече:)
Читати далі...
четвер, 30 жовтня 2008 р.
понеділок, 27 жовтня 2008 р.
Переклад блогу
Нещодавно я звернув увагу на те, що на Гугл додали перекладання україньскої мови. От і вирішив додати лінки на читання мого блогу англійською та німецькою мовами. Не думаю, що мої друзі іноземці цим користуються зараз. Але можливо знадобиться колись...
Читати далі...
Читати далі...
пʼятниця, 24 жовтня 2008 р.
Листи до сина лорда Честерфілда
Хе-хе:) Не часто я став тут пости писати, тому що зараз життя таке одноманітне. Живу за розкладом:) Скажуть, що це жах. Але ні. Розумна людина зрозуміє, що розклад лише моя опора, а життя воно таке цікаве, що завжди внесе свої корективи у наші плани.
Так от зараз хочу започаткувати традицію для себе. Після кожної прочитаної книги хочу писати відгук про неї та зазначати головні ідеї, що я виніс звідти.
Зараз закінчив читати "Листи лорда Честерфілда до сина". Ця книга була рекомендована мені моїм викладачем Шевцовим Василем Юхимовичем.
Почав читати дуже легко, сподобалося. Але потім почалася тавтологія, і думав вже кинути. Знайшов сили продовжити і недаремно. Далі також були слушні для мене повчання та ідеї.
Головне, що я виніс з цієї книги:
1. Треба бути простішим в спілкуванні з людьми. Не треба робити з людей дурнів там, де вони не в змозі чогось зрозуміти, і не треба вперто доводити вбогим свою правильну позицію. Якщо когось цікавить твоя думка, то вислови її, уникаючи гострих висловлювань. Якщо не цікавить, краще мовчи. Якщо хтось щиро говорить відверті нісенітниці, не вступай у полеміку. Це згубно для тебе самого.
2. Треба слідкувати за собою більше. Маю на увазі такі дрібниці як особиста гігієна:) Це означає, що треба приділяти більше уваги своїм нігтям, зачісці, зубам, і тому, як ти пахнеш. Це все звучить смішно, але це дуже важливі фактори сприйняття людини оточуючими.
3. Треба боротися з лінню. Бо це найстрашніший ворог молодої людини, яка чогось хоче досягнути в цьому житті:)І тим, ким ти будеш у 25 років, ти залишися на все життя(скоріш за все).
4. Не треба зважати на тих людей, які самі вбогі і намагаються затягнути тебе в їхнє коло. Триматися від них на відстані треба.
5. Треба вміти чітко, ясно та коротко висловлювати свої думки. Тому що навіть якщо ти дуже розумний, але не можеш донести чітко свою думку, то всі твої знання - це пусте. А для цього потрібно більше читати правильних книг і тренуватися.
6. Треба володіти знаннями. Причому крім професійних знань, в яких треба почуватися, як риба в воді, потрібно орієнтуватися, так би мовити, в усіх сферах життя людини. Це необхідно для того, щоб мати змогу знаходити спільну мову з людьми, що зустрічаються на життєвому шляху.
7. Треба володіти мовами. Бо це робить тебе більш освіченою людиною і полегшує спілкування з іноземцями, а також допомагає у перейнятті їхнього досвіду:)
Ще є пункти, які можна б додати. Але це вже дуже особисте і не всім то сподобається. Хто захоче знати більше, той прочитає книгу!
Після закінчення читання цієї книги почав читати "Скарбницю" Шевцова. За моїми прогнозами вона повинна просто зробити революцію в моєму світогляді. І це добре. Ми продовжуємо йти далі, все глибше і глибше пізнаючи Всесвіт:)
Читати далі...
Так от зараз хочу започаткувати традицію для себе. Після кожної прочитаної книги хочу писати відгук про неї та зазначати головні ідеї, що я виніс звідти.
Зараз закінчив читати "Листи лорда Честерфілда до сина". Ця книга була рекомендована мені моїм викладачем Шевцовим Василем Юхимовичем.
Почав читати дуже легко, сподобалося. Але потім почалася тавтологія, і думав вже кинути. Знайшов сили продовжити і недаремно. Далі також були слушні для мене повчання та ідеї.
Головне, що я виніс з цієї книги:
1. Треба бути простішим в спілкуванні з людьми. Не треба робити з людей дурнів там, де вони не в змозі чогось зрозуміти, і не треба вперто доводити вбогим свою правильну позицію. Якщо когось цікавить твоя думка, то вислови її, уникаючи гострих висловлювань. Якщо не цікавить, краще мовчи. Якщо хтось щиро говорить відверті нісенітниці, не вступай у полеміку. Це згубно для тебе самого.
2. Треба слідкувати за собою більше. Маю на увазі такі дрібниці як особиста гігієна:) Це означає, що треба приділяти більше уваги своїм нігтям, зачісці, зубам, і тому, як ти пахнеш. Це все звучить смішно, але це дуже важливі фактори сприйняття людини оточуючими.
3. Треба боротися з лінню. Бо це найстрашніший ворог молодої людини, яка чогось хоче досягнути в цьому житті:)І тим, ким ти будеш у 25 років, ти залишися на все життя(скоріш за все).
4. Не треба зважати на тих людей, які самі вбогі і намагаються затягнути тебе в їхнє коло. Триматися від них на відстані треба.
5. Треба вміти чітко, ясно та коротко висловлювати свої думки. Тому що навіть якщо ти дуже розумний, але не можеш донести чітко свою думку, то всі твої знання - це пусте. А для цього потрібно більше читати правильних книг і тренуватися.
6. Треба володіти знаннями. Причому крім професійних знань, в яких треба почуватися, як риба в воді, потрібно орієнтуватися, так би мовити, в усіх сферах життя людини. Це необхідно для того, щоб мати змогу знаходити спільну мову з людьми, що зустрічаються на життєвому шляху.
7. Треба володіти мовами. Бо це робить тебе більш освіченою людиною і полегшує спілкування з іноземцями, а також допомагає у перейнятті їхнього досвіду:)
Ще є пункти, які можна б додати. Але це вже дуже особисте і не всім то сподобається. Хто захоче знати більше, той прочитає книгу!
Після закінчення читання цієї книги почав читати "Скарбницю" Шевцова. За моїми прогнозами вона повинна просто зробити революцію в моєму світогляді. І це добре. Ми продовжуємо йти далі, все глибше і глибше пізнаючи Всесвіт:)
Читати далі...
субота, 27 вересня 2008 р.
Про Шевцова
Хочу написати про вплив мого вкладача Шевцова Василя Юхимовича на мене.
Рік тому я мав нагоду перший раз познайомитися з його лекціями. Деякі студенти з моєї групи вже були знайомі з ним і ще до початку першої лекції казали мені про те, що його лекції це суцільна нудота. Я слухав їх, але ще не уявляв, що там і як буде.
І от я прийшов на першу лекцію до Василя Юхимовича. До речі першу його пару я пропустив. І тут я одразу відчув, що щось відбувається. Спочатку я був здивований, що предмет його лекції ніяк не стикувався з назвою дисципліни. Але я почав прислухатися до думки викладача. І виявилося, що Василь відповідає на мої питання, які я собі давно ставив, але забув, тому що не міг знайти відповіді. Після цього я почав просто бігти до нього на лекції. Я не хотів пропускати жодного його слова.
З Василя Юхимовича сміються на всьому факультеті. Але ніхто просто не розуміє його. Найцікавіше тут це те, що його відповіді максимально прості на всі складні питання. Як саме і повинно бути у геніїв: "Все геніальнє-просте". І як для мене, всі ці відповіді легко підтверджуються в житті, що і є головним для мене.
Можливо десь викладач помиляється. І мені не варто все приймати на віру. Але в мене немає іншого шляху. Мені потрібно від чогось відштовхнутися. А потім йти далі у своїх пошуках. Саме це й дає мені Шевцов. Він органічно поєднує інженерні методи пізнання навколишнього середовища з традиційними. Такого я раніше не бачив.
Найголовніше, що я взяв і продовжую брати від нього,-це пробудження національної свідомості. Він навчив мене тому, що слово "націоналіст" не дорівнює "бандит" і "вбивця".
На другому місці, це те, що під його впливом я почав власне сам досліджувати проблеми, які мене турбують. Я почав багато читати. В тому числі і книги Василя Юхимовича прочитав.
Говорячи мовою мого вчителя, я відчуваю між нами велику різницю потенціалів, яку я хочу врівноважити.
Це те, що мені потрібно, і те, до чого я власне прагну. Це НОВІ ЗНАННЯ!
Читати далі...
Рік тому я мав нагоду перший раз познайомитися з його лекціями. Деякі студенти з моєї групи вже були знайомі з ним і ще до початку першої лекції казали мені про те, що його лекції це суцільна нудота. Я слухав їх, але ще не уявляв, що там і як буде.
І от я прийшов на першу лекцію до Василя Юхимовича. До речі першу його пару я пропустив. І тут я одразу відчув, що щось відбувається. Спочатку я був здивований, що предмет його лекції ніяк не стикувався з назвою дисципліни. Але я почав прислухатися до думки викладача. І виявилося, що Василь відповідає на мої питання, які я собі давно ставив, але забув, тому що не міг знайти відповіді. Після цього я почав просто бігти до нього на лекції. Я не хотів пропускати жодного його слова.
З Василя Юхимовича сміються на всьому факультеті. Але ніхто просто не розуміє його. Найцікавіше тут це те, що його відповіді максимально прості на всі складні питання. Як саме і повинно бути у геніїв: "Все геніальнє-просте". І як для мене, всі ці відповіді легко підтверджуються в житті, що і є головним для мене.
Можливо десь викладач помиляється. І мені не варто все приймати на віру. Але в мене немає іншого шляху. Мені потрібно від чогось відштовхнутися. А потім йти далі у своїх пошуках. Саме це й дає мені Шевцов. Він органічно поєднує інженерні методи пізнання навколишнього середовища з традиційними. Такого я раніше не бачив.
Найголовніше, що я взяв і продовжую брати від нього,-це пробудження національної свідомості. Він навчив мене тому, що слово "націоналіст" не дорівнює "бандит" і "вбивця".
На другому місці, це те, що під його впливом я почав власне сам досліджувати проблеми, які мене турбують. Я почав багато читати. В тому числі і книги Василя Юхимовича прочитав.
Говорячи мовою мого вчителя, я відчуваю між нами велику різницю потенціалів, яку я хочу врівноважити.
Це те, що мені потрібно, і те, до чого я власне прагну. Це НОВІ ЗНАННЯ!
Читати далі...
пʼятниця, 26 вересня 2008 р.
Просто допис
Просто знову розкажу собі, а можливо й іншим, про свої справи, думки і життя взагалі.
От зараз вже кінець вересня. Мій розклад на тиждень вже більш менш стабільний. Я, чесно кажучи, чекаю на деякі зміни в ньому, але про це говорити ще рано, тому що ще до кінця все не вирішено.
Вже два тижні тут нічого не писав. В принципі це результат того, що я зайнятий і кожен тиждень роблю теж саме, що і в попередній:) Також я мало спілкуюся зі шкільними друзями. Тут нажаль відбувається те, чого я боявся і чого не хотів, але воно є природним і невідворотним. Це просто розбіжності в завданнях і інтересах. Залишається лише дуже нечасте бажання проводити разом час для відпочинку. І взагалі я майже не витрачаю часу на розваги. Хоча потрібно б було додати в цьому місці. Я працюю над цим. Тому і писати немає про що.
Якщо б не побачив допис Артема, то мабуть і не написав би цей пост.
Ще зазначу, що перестав писати щоденно. Це важко, коли робиш кожен день одне і те саме.
Про свій розклад я писав вже. Тому не буду його знову приводити, а напишу про складові його частини.
Університет.
Тут все нормально і не вимушено. Все вже відомо, як ця система працює і що треба робити, а що не обов'язково робити.
Є вже певні завдання. Але поки що я не починав нічого робити. Тим не менш, постійно тримаю на увазі, що треба працювати.
Думає проблем не буде ніяких, якщо буду працювати, як запланував.
Бокс.
Заробив свій перший синєць під оком. При чому це зробив мій брат Дмитро. Я радий з цього. Це певне бойове хрещення. Без цього бокс неможливий.
Відчуваю, що прогресую. А це найголовніше для мене. Хотілося в ще краще, але це питання часу. Також відчуваю, як потроху додаю в м'язах. Це теж радує.
Німецька мова.
Тут з'явилися деякі проблеми. Треба більше виділяти на це часу та більше працювати, тому що не встигаю все вивчити. Не дуже мені підходить система вкладання у цій школі Німецької мови, але це є певним стимулом робити щось самому. І я буду робити.
А так в цілому я дуже задоволений. Мені подобається вчити, я амбіційний щодо вивчення. Тому все буде добре.
Проходження Соло.
Вже дуже непогано друкую кирилецою. Хоча все це ще пишу з мобільного телефона:) Я на 65 уроці. Проходжу дуже повільно. Але буду намагатися добити все ж таки:)
Також намагаюся підтримувати зв'язок зі своїми друзями за кордоном. Час від часу спілкуюся з Джеффом та Деном. Намагаюся писати й іншим стажєрам з-закордону.
Читати далі...
От зараз вже кінець вересня. Мій розклад на тиждень вже більш менш стабільний. Я, чесно кажучи, чекаю на деякі зміни в ньому, але про це говорити ще рано, тому що ще до кінця все не вирішено.
Вже два тижні тут нічого не писав. В принципі це результат того, що я зайнятий і кожен тиждень роблю теж саме, що і в попередній:) Також я мало спілкуюся зі шкільними друзями. Тут нажаль відбувається те, чого я боявся і чого не хотів, але воно є природним і невідворотним. Це просто розбіжності в завданнях і інтересах. Залишається лише дуже нечасте бажання проводити разом час для відпочинку. І взагалі я майже не витрачаю часу на розваги. Хоча потрібно б було додати в цьому місці. Я працюю над цим. Тому і писати немає про що.
Якщо б не побачив допис Артема, то мабуть і не написав би цей пост.
Ще зазначу, що перестав писати щоденно. Це важко, коли робиш кожен день одне і те саме.
Про свій розклад я писав вже. Тому не буду його знову приводити, а напишу про складові його частини.
Університет.
Тут все нормально і не вимушено. Все вже відомо, як ця система працює і що треба робити, а що не обов'язково робити.
Є вже певні завдання. Але поки що я не починав нічого робити. Тим не менш, постійно тримаю на увазі, що треба працювати.
Думає проблем не буде ніяких, якщо буду працювати, як запланував.
Бокс.
Заробив свій перший синєць під оком. При чому це зробив мій брат Дмитро. Я радий з цього. Це певне бойове хрещення. Без цього бокс неможливий.
Відчуваю, що прогресую. А це найголовніше для мене. Хотілося в ще краще, але це питання часу. Також відчуваю, як потроху додаю в м'язах. Це теж радує.
Німецька мова.
Тут з'явилися деякі проблеми. Треба більше виділяти на це часу та більше працювати, тому що не встигаю все вивчити. Не дуже мені підходить система вкладання у цій школі Німецької мови, але це є певним стимулом робити щось самому. І я буду робити.
А так в цілому я дуже задоволений. Мені подобається вчити, я амбіційний щодо вивчення. Тому все буде добре.
Проходження Соло.
Вже дуже непогано друкую кирилецою. Хоча все це ще пишу з мобільного телефона:) Я на 65 уроці. Проходжу дуже повільно. Але буду намагатися добити все ж таки:)
Також намагаюся підтримувати зв'язок зі своїми друзями за кордоном. Час від часу спілкуюся з Джеффом та Деном. Намагаюся писати й іншим стажєрам з-закордону.
Читати далі...
пʼятниця, 12 вересня 2008 р.
Останні новини
Я давно вже не постив у своєму блозі, бо зараз дуже зайнятий. З одного боку це добре, з іншої не дуже.
По традиції почнемо з хорошої сторони цієї ситуації.
Спочатку скажу, що до моїх занять боксом додалися уроки німецької, і цьому я сташенно радий. Давно треба було починати. Я відвідав лише перший урок, але перспектива мені подобається. Викладач спілкується лише німецькою навіть на 1 уроці, лише іноді переходячи на російську. Це приємно.
Коли прийшли підписувати контракт у школу німецької мови, був там один дядько поважного віку, який відмовився заповнювати контракт українською. Не буду лаятися тут, але з ось таким непотребом мені доведеться вчитися в одній групі. Але нічого, треба наступного разу відповісти йому, якщо буде виробляти щось накшталт цього.
Тепер в мене лишилося лише два вільних вечора на тиждень. При чому в суботу вдень в мене ще тренування з боксу:)
Лекції в мене проходять кожного дня переважно до 12.30 або до 14.00. П'ятниця вільна. Цілий день. Думаю ще на роботу влаштуватися. Можливо це здається самогубством. Але принаймні, я точно займаюся тим, чим мені подобається, що корисно для мене, та ще я не б'ю байдики:) Але погано те, що я остаточно поставив основну свою проблему у таке становище, де її майже неможливо вирішити:(
І що мене вбиває більш за все це те, що зробив це я свідомо і спеціально, щоб просто не мати на собі цього важкого для мене завдання:( Мабуть, це такий вид самогубства. Не знаю, що робити. Думаю, що як завжди буду йти лише за покликом серця. Маю надію, що це виведе мене на правильну дорогу.
Читати далі...
По традиції почнемо з хорошої сторони цієї ситуації.
Спочатку скажу, що до моїх занять боксом додалися уроки німецької, і цьому я сташенно радий. Давно треба було починати. Я відвідав лише перший урок, але перспектива мені подобається. Викладач спілкується лише німецькою навіть на 1 уроці, лише іноді переходячи на російську. Це приємно.
Коли прийшли підписувати контракт у школу німецької мови, був там один дядько поважного віку, який відмовився заповнювати контракт українською. Не буду лаятися тут, але з ось таким непотребом мені доведеться вчитися в одній групі. Але нічого, треба наступного разу відповісти йому, якщо буде виробляти щось накшталт цього.
Тепер в мене лишилося лише два вільних вечора на тиждень. При чому в суботу вдень в мене ще тренування з боксу:)
Лекції в мене проходять кожного дня переважно до 12.30 або до 14.00. П'ятниця вільна. Цілий день. Думаю ще на роботу влаштуватися. Можливо це здається самогубством. Але принаймні, я точно займаюся тим, чим мені подобається, що корисно для мене, та ще я не б'ю байдики:) Але погано те, що я остаточно поставив основну свою проблему у таке становище, де її майже неможливо вирішити:(
І що мене вбиває більш за все це те, що зробив це я свідомо і спеціально, щоб просто не мати на собі цього важкого для мене завдання:( Мабуть, це такий вид самогубства. Не знаю, що робити. Думаю, що як завжди буду йти лише за покликом серця. Маю надію, що це виведе мене на правильну дорогу.
Читати далі...
пʼятниця, 5 вересня 2008 р.
Перші дні навчального року
Перші дні нового навчального року проходять в нормальному ритмі. Тут все тобі відомо і не має про що турбуватися. Приємно було знову бачити всіх своїх знайомих в університеті. Розклад на 5 курсі трохи здивував. Ми мали вчитися 3 дні замість 5 днів в усіх попередніх семестрах, але будемо вчитися 4 дні на тиждень. Для мене це некритично, тому що я не працюю. А от для деяких це неприємна несподіванка. В цілому навантаження зменшилося. Принаймні, так здається з першого погляду на розклад.
Дуже радий, що знову є в нас Шевцов. Це означає персонально для мене те, що я зможу ще збагатитися тими простими, але дуже дієвими знаннями, що дає нам Шевцов. Хоча абсолютна більшість ці ідеї не сприймає. Але я не з них.
Також я почав знову ходити на бокс. Це один з основних моїх пріоритетів. Вважаю, що фізична активність в цілому дуже позитивно віддзеркалюється на моїй розумовій діяльності та психологічному стані взагалі.
Зі стажуванням я майже зав'язав до кінця року. А може і більше. Я ретельно проаналізував ті форми, які мені підходять і які вже на статусі мєтч. Вийшло, що я принципово не підходжу на ці стажування. Там в основному на такі стажування їздять старші за мене на 2-3 роки та мають вже такий собі досвід роботи. Мені нема чого туди лізти. Звичайно, якщо випаде нагода поїхати, то поїду. Але мабуть вже не зараз. І треба німецьку мову вчити.
Я вже буду записуватися на курси.
Читати далі...
Дуже радий, що знову є в нас Шевцов. Це означає персонально для мене те, що я зможу ще збагатитися тими простими, але дуже дієвими знаннями, що дає нам Шевцов. Хоча абсолютна більшість ці ідеї не сприймає. Але я не з них.
Також я почав знову ходити на бокс. Це один з основних моїх пріоритетів. Вважаю, що фізична активність в цілому дуже позитивно віддзеркалюється на моїй розумовій діяльності та психологічному стані взагалі.
Зі стажуванням я майже зав'язав до кінця року. А може і більше. Я ретельно проаналізував ті форми, які мені підходять і які вже на статусі мєтч. Вийшло, що я принципово не підходжу на ці стажування. Там в основному на такі стажування їздять старші за мене на 2-3 роки та мають вже такий собі досвід роботи. Мені нема чого туди лізти. Звичайно, якщо випаде нагода поїхати, то поїду. Але мабуть вже не зараз. І треба німецьку мову вчити.
Я вже буду записуватися на курси.
Читати далі...
Підписатися на:
Дописи (Atom)

