Мій перший усвідомлений крок до серйозних стосунків.

Нещодавно я дійсно зробив рішучий та, як на мене, змістовний крок до того, щоб почати серйозні стосунки з дівчиною(Принаймні, я мав серйозні наміри).
Можливо, це звучить трохи грубо. Але я тут намагаюся дати аналіз, а не дати волю емоціям.

Я вже дуже давно придивлявся до тієї дівчини. Якщо вже говорити чесно, то я вже намагався зробити крок вперед до неї минулого року. Але тоді я був зовсім інший та і дії мої були кволі і нединамічні. Тому все дуже швидко закінчилося. При чому дуже неприємно для мене закінчилося. Звісно, що тоді я вирішив, що такого більше не буде. І я планував зробити все для того, щоб стати цікавим для дівчат. А найголовніше-я мав навчитися донести себе до іншої людини. Думаю, що цього разу це вдалося. Погано, що я не досяг бажаного. Але і з цього я зроблю всі потрібні мені висновки. Хоча, мені здається, що проблема не в мені, але тільки я є відповідальним за все, що трапляється зі мною.

Хотілося б також трохи сказати про саму дівчину, яку я вподобав.
Як би це брутально і неприємно звучало, але я обираю дівчину згідно своїх цілей у житті. Вона повинна стати тією, хто стане моєю надійною опорою вдома, допоможе мені звільнитися від деяких турбот та стане моєю супутницею в житті, з якою я зможу полетіти дуже високо. Отак от, коротко.

Хтось скаже, що я егоїст. Але це не так. Я вважаю, що неможливо побудувати щастя на чужих кістках так само, як і неможливо бути щасливим з нещасливою людиною. Тому я дуже хочу і буду щиро віддячувати своїй коханій людині за все, що для мене буде робитися. І я сам стану в 100 разів щасливіший, якщо також зроблю щасливою кохану людину.

Так от про дівчину. Я до неї придивлявся і намагався визначити, на скільки вона така, як мені потрібно. Також я, звичайно, дивився чи викликаю я у неї певну симпатію. Бо без цього я б нічого не робив. Не люблю бути нав'язливим і переконувати людину в тому, чого вона очевидно не бачить:)

Так от я бачив, що я, як мінімум, є симпатичним для тої, на яку звернув увагу. З поміж всього невеликого кола мого спілкування вона здалася мені найкращою згідно мого ідеалу жінки. Тому я заздалегідь вже думав, як підступитися до неї. В мене не було конкретного плану. Я вирішив діяти за обставинами.

І коли випала нагода, я почав діяти. Не буду описувати, що я робив конкретно. Скажу лишень, що, як на мене, іншим разом треба бути більш стриманим та діяти не так швидко та агресивно. Бо це був певний бліцкриг:) А таке можливо не всім сподобається:)

Тепер можна констатувати, що мені відмовили. Це неприємно. Хоча за законом жанру певну маленьку надію мені дали:) Це правильно і приємно мені. Але я, мабуть, не буду чекати на цю надію. Я не люблю чекати. Бо той, хто дуже багато чекає, програє. Зазвичай, виграє той, хто діє активно:)

Найважче зараз те, що я ще думаю про ту дівчину. Це тому що я будую багато планів та розраховую свої наступні кроки заздалегідь. І зараз цей ланцюжок мого плану перервався. І виходить тепер треба забути і йти далі.
А як забути? Я знаю лише один класний спосіб, який дуже неприємний мені:( Коли думаєш про неї, то думаєш, яка ж вона класна:) А тепер треба подумати про недоліки, які в неї є, тоді все швидко забувається.
Отак от неприємно, але ефективно, на жаль:(

Але все ж таки всі ті нечисельні, але такі приємні, моменти залишаться зі мною назавжди:)

З.І. Для тебе. Це все, що відбувається в моїх думках. Це сухо і без романтики. Але в житті я інший. Думаю, ти відчула це. Дякую тобі за всі емоції та відвертість:)