Діду 90 років

На вихідних відгуляли день народження мого дідуся-яничара. Йому вже 90. Приїхали родичі з Києва. Мама багато смачної їжі приготувала. Я давно вже так смачно не їв. Бо живу сам більшість часу і на їжу немає ні часу ні сили волі. Їм що заманеться. Але все одно лайна не споживаю, хочу бути здоровим.
Перший раз на мене наїхав мій дядько, мамин брат. Він на всіх наїжджає, коли вип'є, бо скандал і сварка - це його стихія. Так от і моя черга прийшла. За те, що він каже, за звичай, без зайвих балачок отримують по пиці. Але тут такого робити на жаль не можна. Тому потрібно просто помовчати. Що я і зробив. Його запал одразу згас.
Був дуже задоволений спілкуванням з з родичами. Особливо з жінкою свого молодшого двоюрідного брата. Вона чудова. А от друга дружина старшого не подобається. Вона як села приїхала і тут такого крутого і заможного хлопця як мій брат почепила. Отаке от враження. 
На прикладі своїх багатих двоюрідних братів можна дуже добре роздивитися всі плюси і мінуси життя в багатстві. Видно як не всі проходять це випробування і перетворюються в овочі, які мають лише шлунок і гроші. Все.

Все пройшло класно. Головне, що дід був задоволений.