Аватар в Вконтактє

Поставив націоналістичну картинку в якості аватари у відомій соцмережі ВКонтакті. Цікаво було, яка реакція буде?


Оцю картинку поставив. Як виявилося, незадоволених тільки аж один намалювався з моїх друзів і почав мені "політику партії" розповідати. Звісно, що я це пустив все повз вуха.

Я чекав, що деякі люди видалять мене з "Друзів". Але нічого подібного не було. Мене лише один раз запитали, що означає символ "Ідея Нації" посередині. А кількість друзів залишилася та сама - 400 френдів.

Бачу, що люди настільки аполітичні та сконцентровані на отриманні задоволення від життя, що вони три рази поклали на те, що в мене на аватарі написано. Хоча треба визнати, що та картинка дуже нейтральна. Вона виглядає просто "націонал-демократично", якби не знак "Ідеї Нації". Але дуже мало людей знають, що воно таке.

Правда, все ж таки ще одна людина звернула увагу на кордони України, що вони більше ніж теперішні. Так, там етнічні кордони, а не політичні.

А можливо люди вже звикли, що я послідовно показую свою справжню націоналістичну позицію та світогляд все більше і більше. Хто знає?

Всьо буде чьотко:)

Читати далі...

Дежавю

Здається мені, що нічого в мене не виходить. Знову наступаю на вже знайомі мені граблі...

Так хочеться, щоб все вийшло. Але відчуваю, що відстань не зменшується. І не бачу перспектив. Тобто я щось намагаюсь, а відповідної реакції не відчуваю. Тому і сам якось зупиняюся і входжу в ступор.

Хочу продовження і розвитку, а їх немає. Чому? Чому? Чому?

Давно вже не було в мене такого настрою і таких думок. Хочеться здатися. Але це не за моїми правилами.

Добре, ще побарахтаємося трохи. Може зіб'ю вершки з молока, як та жаба, що не втонула в молоці завдяки цьому:)

Сподіваюся на краще:)

Читати далі...

CUT як в ЖЖ

Щойно зробив собі КАТ, як в ЖЖ.
Як? Читайте під катом:)

Давно вже хтів це зробити, тому що дуже великими і незграбними виглядають пости. Для мене це було трохи важко, бо я у ВЕБ-програмуванні "нє бум-бум". Але шляхом послідовних наближень все ж таки зробив:)

Робив все, як написано в мануалі тут.

Читати далі...

Тартак

Тартак - це мабуть моя найулюбленіша українська група. Особливо дуже подобається мені як людина соліст Сашко Положинський. Мені здається, що я давно вже підсвідомо взяв його за взірець для себе: в одязі, в певних рухах тіла під час прослуховування музики, в певних елементах життєвої позиції. Дуже подобається, що в піснях Тартак підкреслює свою активну громадянську позицію і не стоїть осторонь актуальних суспільних та політичних проблем. Що з успіхом відображається у їхній творчості.

А ось їх останній кліп, який мені дуже подобається, як і сама пісня звісно.


Читати далі...

Як воно жити самому?

Так склалося, що наступні три тижні буду жити сам. Це для мене необов'язково, і я спокійнісінько можу жити з родиною. Але спробувати, як воно жити самому, давно вже хотілося. Бо це виклик. З'являються додаткові турботи, про які просто так і не думаєш. Наприклад, приготування їжі, самостійне вставання зранку, прання, порядок та чистота в оселі та інші.

Ось хочу спробувати для початку потурбуватися про себе самостійно недовгий період. Бо я вже точно знаю, що влітку треба буде жити десь як мінімум пару місяців самостійно. Тому потренуватися потрібно заздалегідь, щоб не впасти у ступор, а потім й у депресію:)

Так от вже десь з тиждень я живу сам. Найбільше проблем, звичайно, з приготуванням їжі. Запаси супу та каші, що готувала мама, швидко закінчилися. Пару раз вже їв "гидоту", що називається "суп швидкого приготування". Більше це лайно їсти не хочеться. А грошей на регулярне відвідування "Пузатої Хати" не вистачає. Тому потрібно готувати самому.

Спочатку приготував рисову кашу. Це було неважко. Я взяв книгу "1000 рецептів в мікрохвильовій печі", що колись купила мама. Там було все максимально просто зробити. І тому легко я зварив собі кашу. Після рисової зварив собі гречку. Так само легко в мікрохвильовій печі.

З м'ясом поки що важко. Їм рибні консерви. Вони правда дорожчають швидко. Але для мене це зараз "дешево і сердито":) Тому нема на що жалітися. Думаю, що треба освоїти приготування хоча б однієї або двох м'ясних страв, бо не хочу куплять ані вареники, ані пельмені, ані інші напівфабрикати. Я себе та свої здібності ціную дорожче, ніж то лайно. Тому скоро буду вчитися готувати щось м'ясне сам.

З супом та взагалі з першими стравами ситуація та сама, що і з м'ясними стравами. Будемо вчитися. Моя мрія - це вміти готувати борщ. І я думаю, що приготую його рано чи пізно. Але от зараз попробую з чогось по-легше почати. Думаю, що приготую такий собі супчик з крупою якоюсь або з макаронами на курячому бульйоні. Цього буде достатньо для першого разу.

З іншими речами, такими, як прання, чистота та порядок, в мене все нормально. Бо, по-перше, в наявності є чудова пральна машина, а, по-друге, чисто там, де не смітять. От тому все тут добре.

Іноді трохи нудно. Але це вже від мене самого залежить. Є купа речей та завдань, що тре виконувати. Головне лінощі повибивати з себе. Думаю, все в мене вийде і тут.

Взагалі подобаються мені такі експерименти:)
Подобається мені ставити завдання і виконувати їх. Це моє щастя:)

Тоді хай щастить мені та всім іншим:)
Читати далі...

Думки про дівчат і не тільки

Останнім часом дуже багато про дівчат думаю. І про це я вже писав.

Справа в тому, що, в принципі, я ніколи не бажав дуже сильно зустрічатися з дівчиною. Хоча бажання виникали. Але вони були або "брудні", або були продиктовані "модою". Тобто дуже часто діставали тим, що казали мені, що я тіпа такий великий, а дівчини в мене немає.

Також мені завжди якось було заздрісно бачити, як хлопець з дівчиною цілується, або вони просто гуляють разом, а у них обох на обличчях написано "Я - щасливий(а)". Мені здавалося, що я також так хочу.

Все це я бачив. Але я, як завжди, дивився в перспективу. Тобто я думав, що буде після того, як я почну зустрічатися з кимось, і що я від цього хочу. Можливо, я був дурний, що про таке думав. Але в кінці таких стосунків я бачив лише секс та круту відмазку, що в мене є дівчина. І чим сексульніша та привабливіша дівчина, тим більш крутим тебе б вважали знайомі та друзі(хлопці звісно). Навіщо мені дівчина з кінця школи до отримання бакалавра, я зрозуміти ніяк не міг.

Але ось з початку 4 курсу я почав активно думати про те, хто я, навіщо я живу і чого хочу досягти. Було нелегко. Я багато читав. Почав вести цей щоденник-блоґ. Він також відіграв певну роль в моєму пошуку відповідей на питання. І от десь після закінчення бакалавра я зрозумів, що мені потрібно.

Зараз я більш менш чітко маю план на своє життя. Це, звичайно, такий собі "кістяк". Як все буде насправді, знає лише Бог, в якого я вірю. Але цей уявний план ставить переді мною ціль або систему цілей, що я маю досягти протягом життя. Я це ясно бачу. Звідси я шукаю можливості, як досягти бажаного, і взагалі, чого я потребую для цього. Отут і випливає, що без дівчини нічого в мене і не вийде:) Ніяк не вийде:)

Тепер я знаю приблизно, яку дівчину я хочу знайти. І зараз я вже точно хочу це зробити. Я дійсно знаю. Принаймні, так здається:)

Але виникають наступні питання: "Як шукати?","Де шукати?". Це важко. Я в цьому повний профан. Мене лише тішить те, що зараз в мене є бажання. А для мене це як мінімум половина діла. Якщо я вже хочу, то досягну бажаного рано чи пізно.

Справа ще в тому, що до останнього часу я переважно намагався не спілкуватися з дівчатами один на один, а дивитися на них зі сторони, і таким чином формувати свою думку про них. Але це виходить дуже неквапливо. Це неважко, але дуже повільно. Тому думаю, що треба змінювати стратегію:)
Як змінювати? Поки що не знаю. Але, думаю, знайду вихід.

Ще дуже важливо знайти середовище для пошуку. Думаю, треба знайти якусь нову кампанію. Але мені взагалі такі ідеї не дуже подобаються. Бо для мене це тяжко кудись набиватися. Думаю, що я просто буду жити і шукати з того, що є під носом. А життя вже покаже:)
Читати далі...

Мій перший боксерський спаринг

Вчора відбувся мій перший спаринг. Було важко тому, що я був у Карпатах півтора тижні і не тренувався, а займався катанням на лижах вдень і "самі знаєте чим" увечері:)

Тому було важко в плані витривалості. Також було лячно, бо це вперше і суперник був значно досвідченіший. Я думав, що він мене там на рингу і поховає:) Але пощастило. Він одразу вийшов і сказав, що буде боксувати "несильно" . Звичайно, що "несильно" - це дуже відносно.

Перший раунд я переважно захищався і створював ілюзію активності. А от в перерві тренер мені сказав, щоб я діяв активніше і не боявся. Я так і зробив. І у другому я виглядав пристойно. Хоча, безумовно, я програвав. От після другого я вже був майже як мертвяк. Ноги підкошувалися. Але тренер підійшов і сказав, що потрібно мати волю, і якщо я її маю, то треба її вмикати саме зараз. Так я і зробив. Просто намагався вистояти третьому раунді. І суперник мій мені в цьому допоміг. Хоча в кінцівці він дуже додав. Я майже тільки захищався. Зрештою, я не впав. І це було головне для мене.

Тепер зроблю певні висновки. Основне, це погана робота передньою рукою. Треба бити нею постійно і чьотко. Буду на цим працювати.

Мені подобається займатися боксом і відчувати себе чоловіком:)
Читати далі...