Дежавю

Здається мені, що нічого в мене не виходить. Знову наступаю на вже знайомі мені граблі...

Так хочеться, щоб все вийшло. Але відчуваю, що відстань не зменшується. І не бачу перспектив. Тобто я щось намагаюсь, а відповідної реакції не відчуваю. Тому і сам якось зупиняюся і входжу в ступор.

Хочу продовження і розвитку, а їх немає. Чому? Чому? Чому?

Давно вже не було в мене такого настрою і таких думок. Хочеться здатися. Але це не за моїми правилами.

Добре, ще побарахтаємося трохи. Може зіб'ю вершки з молока, як та жаба, що не втонула в молоці завдяки цьому:)

Сподіваюся на краще:)