Оцю картинку поставив. Як виявилося, незадоволених тільки аж один намалювався з моїх друзів і почав мені "політику партії" розповідати. Звісно, що я це пустив все повз вуха.
Я чекав, що деякі люди видалять мене з "Друзів". Але нічого подібного не було. Мене лише один раз запитали, що означає символ "Ідея Нації" посередині. А кількість друзів залишилася та сама - 400 френдів.
Бачу, що люди настільки аполітичні та сконцентровані на отриманні задоволення від життя, що вони три рази поклали на те, що в мене на аватарі написано. Хоча треба визнати, що та картинка дуже нейтральна. Вона виглядає просто "націонал-демократично", якби не знак "Ідеї Нації". Але дуже мало людей знають, що воно таке.
Правда, все ж таки ще одна людина звернула увагу на кордони України, що вони більше ніж теперішні. Так, там етнічні кордони, а не політичні.
А можливо люди вже звикли, що я послідовно показую свою справжню націоналістичну позицію та світогляд все більше і більше. Хто знає?
Всьо буде чьотко:)
Публікації
Отсутствие комментариев не означает, что никто ничего не заметил. Вопрос заключается в глубине необходимой реакции. Я не придерживаюсь взглядов ни радикальных ни лояльных националистических движений. Точно так же как не придерживаюсь позиций ни одной полит. партии или религиозной организации. Совсем не потому, что у меня отсутствует собственное мнение по вопросам, на которые предлагаются ответы в упомянутых организациях. Возможно как раз по причине наличия такого мнения. Я могу описать свою позицию более подробно. Но в данном случае дело не в ней. Как человек свободный ты имеешь право на любую жизненную позицию. Точно так же остальные вольны выбирать себе круг людей с которыми им интересно общаться. И исключение из такого круга несколько сложнее по природе чем удаление из списка друзей в контакте. Не у всех найдется время и желание как я сейчас залезть к тебе на блог и вчитываясь выяснить, насколько ты радикален и например готов уже кого-нибудь убивать на улицах или просто рассуждаешь о несовершенстве экономико-политической ситуации в стране. Просто учитывай, что "то, что к вам не прижимаются в метро, мадам, не означает, что метро в Париже не существует"(с). Любые провокационные эксперименты над знакомыми редко приносят радость тебе или им.
ВідповістиВидалитиХм:) Дуже дякую за коментар. Приклад з тим, чи я готовий вбивати, по-моєму, невдалий. Бо про це мови не було. Думаю такий приклад з’явився під впливом поширеного радянського міфу, що націоналізм=нацизм=фашизм=вбивства.
ВідповістиВидалитиЯ приблизно здогадуюсь, чому ти не належиш або не співчуваєш жодній партії чи релігійній конфесії. У мене це не викликає поваги, хоча це, звісно, твоє право. Копирсатися в гівні ніхто не любить:)
Я згоден, що нічим хорошим такі експерименти не закінчуються. Але що робити? Є приказка: "Волка бояться - в лес не ходить". Іншого шляху немає. І ти знаєш це чудово. Я впевнений в цьому.
В цілому дуже слушні порадити від тебе. Дякую.
Касательно твей способности к убийству - я как раз привел радикальный пример того, что как один из вариантов может подумать средне статистический наблюдатель твоей авы без вникания в подробности.
ВідповістиВидалитиПо поводу неуважения касательно моего решения, на мой взгляд пример с дерьмом вполне себе замечательный. Мой интерес в том, чтобы близкие мне люди были счастливы, чтобы сам я не стал моральным уродом идетей своих постараться вырастить нормальными людьми. Но только не посредством абстрактных государственных механизмов, а просто воспитанием и прививанием вкуса так же как растили меня. У меня довольно много интересов, но в свое небольшое свободное время я действительно не хочу копаться в дерьме.И не очень понимаю, что именно в этой позиции вызывает неуважение. Впрочем это разговор не для блога.
Касательно "что делать" - я скажу что если ты уже занимаешься подобными вещами (я не стал называть это резко - так как подумал), то имеет смысл хотя бы делать это продуманно.В данном смысле у тебя не быол никакого механизма сбора рекции достаточно точного чтобы можно было делать какие-то выводы. А значит из эксперимента это превратилось просто в провокацию. Это не то, что я бы назвал "іншого виходу немає".
Питання про неповагу дійсно не для блоґу. Думаю, як побачимося, обов’язково цікаво про це поговоримо, а може і подискутуємо:)
ВідповістиВидалитиБо для мене дуже абстрактно виглядають такі речі як виховання не "посредством абстрактных государственных механизмов, а просто воспитанием и прививанием вкуса". Тому має бути цікаво:)
Дякую за відвертість. Я думаю, що я дуже правильно зрозумів те, що ти подумав про такі речі:) Не маю нічого проти.
Взагалі, не думав, що це так серйозно ти розглядатимеш.
а 400 человек в друзьях, это самые близкие?! Я не понимаю людей, которые "френдят" всех, кто подает им заявки, зачем?! Также зачем добавлять в друзья людей, которых ты в жизни ивидел всего пару-тройку раз?!
ВідповістиВидалити"Бачу, що люди настільки аполітичні та сконцентровані на отриманні задоволення від життя, що вони три рази поклали на те, що в мене на аватарі написано", а ты не задумывался о том, что людям может быть просто все равно вобще жив ты или мертв, а не только что у тебя на аватаре написано?!
Хм. Цікава думка. Просто у всіх різна політика відносно Вконтактє. Я туди додаю всіх, з ким зустрічався. Особливо це не афішую, друзі в мене приховані.
ВідповістиВидалитиДля мене ВКонтактє - це не клуб близьких друзів. Близьких друзів я можу на пальцях рук перерахувати. От і все.
Якщо їм "по барабану" на мене, то їх воля. Не бачу ніяких проблем:)
ПМ. Представтесь, будь ласка. Мабуть треба заборонити "Анонімам" дописувати тут. Неприємно.
К сожалению, если я представлюсь, Вам это ни о чем не скажет, блог я нашла случайно и зачиталась...
ВідповістиВидалитиа запрет на анонимов - личное дело каждого, а как же свобода слова? Хотя, вы так открыто ведете борьбу со либеральностью во всех ее аспектах, что этот поступок будет полностью оправдан в вашем мировоззрении
Окей.
ВідповістиВидалитиЯ заборонив коментувати анонімам:)
Дякую за виправдання:)